2018 р. Звід пам’яток України
Преображенська церква (іст., архіт.) 1600 р.
Наприкінці XVI ст. князі Четвертинські заснували Преображенський православний монастир у селі Четвертня. Збереглися відомості, що у 1625 р. при монастирі перебувала «мандрівна друкарня», яку заснували ієромонах Павло Домжив-Люткевич Телиця та ієродиякон Селівестр. На початку XVIІ ст. монастир став католицьким, а після 1804 р. його було закрито.
Будівлі монастиря не збереглися до наших часів. Залишилася лише мурована монастирська церква Преображення Господнього, яка стала парафіяльною. Храм збудований у 1600-1604 рр. та є унікальним за планово-просторовою структурою. Він складається з двох частин: квадратної у плані нави (13х13) та рівновисокої, але дещо вужчої апсиди, східна стіна якої в інтер’єрі криволінійна, а ззовні утворює неправильний тригранник.
Чотири високі восьмигранні стовпи, з’єднанні півциліндричними попружними арками в напрямках схід-захід та південь-північ, поділяють наву на дев’ять однакових чарунок, перекритих хрещатими склепіннями. Завдяки такій організації внутрішнього простору нава має вигляд просторого урочистого залу.
Стіни храму, товщина яких становить понад 1,5 м, ззовні позбавлені декоративного оздоблення. Лише західний фасад завершується ступінчастим щипцем, горизонтальні членування якого декоровані прямокутними плоскими нішами. Двосхилий дах увінчаний декоративною банею.
У культовому будівництві Волині XVI − XVIІ ст. Преображенська церква в Четвертні посідає особливе місце. Її планово-просторова структура ніде більше не повторюється.
Значною художньою цінністю вирізнялися дві стародавні ікони XVIІІ ст. – Божої матері та Ісуса Христа, подаровані храму князем Г. Святополк-Четвертинським. Наприкінці 1950-х років вони були частиною святинь Преображенської церкви. Їх срібні шати були вкриті рослинним орнаментом. У ризниці храму зберігалося кілька стародруків – богослужебних книг XVIІІ ст., одна з яких видана за Єлизавети Петрівни.
Дзвіниця Преображенської церкви (іст., архіт.), початок ХХ ст.
Наприкінці XVI ст. князі Четвертинські заснували Преображенський православний монастир у селі Четвертня. Будівлі монастиря не збереглися до наших часів. Залишилася лише мурована монастирська церква Преображення Господнього, яка стала парафіяльною.
Дзвіниця Преображенської церкви розташована навпроти головного входу в церкву. Дерев’яна, триярусна, типу восьмерик на двох четвериках.
Покрита високим шатровим дахом, завершеним главкою. Стіни ошальовані горизонтально. На третьому ярусі − голосники закриті віконницями.
Джерела та література:
Годованюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю. – К.: Техніка, 2004. – С. 97-98;
Девятисотлетие православия на Волыни. 992-1892 г. ч. II. Статистические сведения о приходах Волынской епархии. Житомир, 1892. – С. 366;
З історії села Четвертня / М. Кальковець, П. Хомич // Маневиччина крізь віки : науково-краєзнавчий нарис. – Луцьк, 2005. – С. 380-383;
Історія українського мистецтва: У 6 т. – К.: УРЕ, 1966-1971. – Т.2. – 1967. – С. 365;
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР:
Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х томах. – К.: Будівельник, 1985. – С. 99;
Переверзев Н. В. Справочная книга о приходах и монастирях Волынской епархии. – Житомир, 1914. – С. 242.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 365 – 368.