Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

1968 р. По Україні

Розмір зображення: 800:563 піксел

Троїцька церква на Клокучці в Чернівцях. 1774 р. Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 332.

Класичним зразком цього типу є також церкви Миколаївська в селі Поляни, збудована в 1648 р., і Троїцька в Чернівцях.

Коли будували головний соборний храм, то до теслярів ставилася вимога підкреслити його важливе значення, збільшивши в межах можливого його фізичні розміри. Але подовжні колоди в церковних зрубах досягають в середньому 6 – 7 метрів довжини. Це обмежувало можливості спорудження величного храму; не забудемо, що він на Буковині мусив бути ще й без верхів. Це створювало великі труднощі. Як виходили з них майстри, можна побачити, оглянувши Троїцьку церкву на Клокучці в Чернівцях, побудовану в 1770-х роках.

Після Миколаївської церква на Клокучці здається велетнем, з гордо посадженою темною шапкою-покрівлею. Простішого храму, ніж цей, здається, не може бути. Основний об’єм (не обшитий гонтою зруб, бо його добре захищає широчезна покрівля) вдвоє вищий порівняно з попередньою церквою. Відповідно вища і покрівля з дуже крутими схилами. Зруб і дах витримані в пропорціях «золотого відношення», чим досягається рівновага співвідношень стін і висоти покрівлі. От і всі мистецькі засоби, застосовані тут.

Зруб потопає в затінку покрівлі, через те не видно, що нижній масив церкви розчленований. Він сприймається як важкий і нерухомий чорний моноліт. Цю ноту продовжує височезна, гордо піднята і також почорніла від часу покрівля. Суворий обрис масиву лаконічний, зведений до найпростішої геометричної форми силует будівлі справляє сильне враження. Монументальністю і нерухомістю він не має рівних серед буковинських храмів. І тільки опинившись біля самої споруди, можна помітити, що вона стоїть на невисокому підмурку, має три зруби, виявлені в плані тим, що середній ширший, і що у неї теж є невеликі вікна аж під самим дахом, а єдині двері знаходяться в бабинці з півдня. Двері оздоблені одвірком, з профільованою різьбою в стилі строгих форм Відродження. Контрналичник обходить одвірок, опускається вниз і, не доходячи на 60 сантиметрів до підмурку, оперізує всі три зруби, утворюючи невеликий профіль, подібно до цоколю в кам’яних будівлях. Ці форми занесені в дерев’яне будівництво з кам’яного, можливо, ще в другій половині XVI ст., і збереглися аж до XVIII ст. Нагадаємо, що церква на Клокучці збудована в 1774 році.

В інтер’єрі простір у неї показніший, бабинець перекритий, як і в попередній церкві, плоскою стелею, але на вищій зрізаній піраміді. Через виріз досить складної форми, з завершенням у формі арки, утвореної перетином двох «викружок» з навкісними переходами до основи вирізу, відкривається вид на центральне приміщення. Воно перекрите банею з двома заломами і вищою не тільки за розмірами, а і пропорціями, ніж у Миколаївській церкві. Через це інтер’єр храму на Клокучці величніший і урочистіший. Основа зрізаної піраміди оздоблена порізкою, яка імітує стилізований карниз з іоніками та модульйонами. Ця скромна деталь добре підкреслює монументальність інтер’єра і одночасно збагачує його.

Більші розміри храму дали змогу влаштувати чотириярусний іконостас з прегарною різьбою виноградної лози на колонках, аканта на рамах та оригінальних рослин, що виростають великим галуззям з вазонів, перевитих акантом, квітами троянд, в оточенні рокайлевих бордюрів. Яскравий декоративний живопис, орнаментальне тло, різьблені колонки, рами та врата становлять органічну цілісність і надають інтер’єрові святковості.

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 334 – 337.