Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Хорватська Клокучка

Микола Кидревич

Територія сучасної Буковини є прадавньою слов’янською землею, на її теренах ми можемо знайти безліч праслаов’янських назв населених пунктів, урочищ, річок тощо, які можуть розповісти нам про найглибші таємниці історії нашого рідного краю. Так, зокрема, дані топонімії поряд з археологічними матеріалами свідчать про те, що територію Українського Прикарпаття із середини І тисячоліття нашої ери заселяли слов’янські племена хорватів, які отримали назву від того, що проживали в гірській місцевості. Велика слов’янська міґрація роз’єднала це плем’я на декілька груп, які осіли в різних реґіонах ранньосередньовічного слов’янського світу. Історичні джерела фіксують хорватів в Далмації, в Східній Чехії, на Заале, в Сілезії, на верхній Віслі, а також, як уже згадувалося, і у Прикарпатті. Із своєї прабатьківщини (Прикарпаття) вони заселяли ці території поетапно. Спочатку деякі із хорватських угрупувань з’являються на території Балканського півострова на межі V-VI ст. Друга міґраційна хвиля хорватів розпочалася після 626 р. У ній хорвати спочатку виступали як союзники Аварського каганату. Однак, внаслідок внутрішнього конфлікту хорвати розривають стосунки з аварами (хоча достеменно невідомо чи не збиралися вони ще раніше вийти з-під їхнього контролю). Цим моментом скористався надзвичайно вдало візантіський імператор Іраклій ІІ (610-641 рр.), який запросив хорватів переселитися на Балкани і встановив з ними (тобто з прикарпатськими хорватами) федеративні стосунки. І третя хвиля — в ході аваро-франкської війни 791-799 рр.

До початку проживання хорватів в Далмації належать перекази про їх походження, записані пізніше в творі візантійського імператора Констянтина Багрянородного (905-959 рр.) “Про управління імперією”. В одному із розділів розповідається, що авари “перебили всіх жителів Салони, а потім оволоділи всією країною Далмацією і поселилися в ній… Хорвати ж мешкали в той час за Багіварією (Баварією – авт.), де з недавнього часу знаходяться білохорвати. Один з родів, відокремившись від них, а саме 5 братів: Клука, Ловел, Косендцис, Мухло, Хорвой і дві сестри – Туга і Вуга — разом з їхнім народом перейшли в Далмацію і побачили, що авари заволоділи цією землею. Тому декілька років вони воювали одні з одними — перемогли хорвати; одних аварів вони вбили, других примусили підкоритись. З тих часів країна знаходиться під владою хорватів”.

Як бачимо, в даному джерелі згадується під ім’ям Клуки один з ймовірних хорватських князів VII ст. н. е. Від імені Клуки походять назви багатьох населених пунктів на території проживання різних хорватських угрупувань, які, можливо, виникли, як данина традиції про одного із тих, хто привів їх на землю нову. Вони відомі в Чехії: Kluky, Clux і Chlux. Дослідники припускають, що у даній ситуації йдеться про слово чеського діалекту “kluk” — безформенна частина дерева. У сьогоднішній Хорватії ще до нинішнього часу безформенну деревину називають «Kluka».

Подібний топонім відомий і у Німеччині — населений пункт Clouica. Цей топонім відомий у Польщі: Kluki, Klukno, Klukovicze, Klukowo. І одному із середньовічних привілеїв (XIII ст.) також говориться про озеро Klьke: “Inter Cluкen et Zovin”. На території сьогоднішньої Хорватії також відомі подібні населені пункти Kloka, Klokoc, Klokocevac, Klokocevci, Klokocevik.

Подібна ситуація і з іншими топонімами, розповсюдженими на території проживання хорватських племен у Европі, які походять від імен решти леґендарних хорватських братів і сестер ( Ловел, Косендцис, Мухло, Хорвой, Туга і Вуга).

Топонім з основою, яка утворена від імені Клука ми знаходимо і на території сучасних Чернівців — Клокучка. У книзі Ю. О. Карпенка “Топонімія Буковини” (К., 1973) зазначено наступне: “Клокічка, Клокучка — права притока Пруту. Klokuczka — 1907. Поселення Клокучка, що взяло назву цієї річки, згадується з XVII ст. Від “клокоть”, “клекотати” — характеризує шум води”. На нашу думку, цей топонім, як і відповідний гідронім, може походити від імені одного із ймовірних хорватських князів другої половини І тисячоліття н. е. Підтвердженням цього припущення може бути той факт, що на теренах розповсюдження даного топоніму, зокрема на східних схилах високого мису, утвореного р. Клокучка і її лівобережним допливом у 1972 р. Б. О. Тимощуком було відкрито селище празько-корчацької культури (V-VII ст.).

Отже, один із найдавніших топонімів на околицях сучасного міста Чернівці у межах якого виявлено поселення празько-корчацької культури може походити від назви одного із леґендарних хорватських князів VІІ ст. З іншого боку цей факт засвідчує, що буремні події слов’янського переселення, зокрема хорватське на Балкани зачепили і наш край у далекі “темні віки” історії середньовічної Европи, цим відкриваючи нові невідомі сторінки нашої історії.

13.07.2015 р.