Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Паспортна інформація

Могила Василя Симоненка

Пам’ятка історії

13 грудня 1963 р.

Розміщення:

Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Одеська, міський цвинтар.

Загальний опис:

На могилі встановлено брилу із сірого граніту на стилобаті, у верхній правій частині якої висічено скульптурний портрет поета з книгою у руках. Експресія повороту голови добре передає натхненний запал та почуття поета.

На шліфованій передній частині пам’ятника напис:

“1935-1963.

Можна все на світі вибирати, сину,

вибрати не можна тільки батьківщину”.

Нижче напис: “Василь Симоненко”.

Територія поховання обмежена гранітним ритуальним майданчикам зі східцями, на якому встановлений полірований лабрадоритовий “саркофаг” кристалічної форми та гранітна плита на могилі матері поета Г.Ф. Щербань.

Розміри: брили – 2,0×1,3×2,3 м;

майданчика – 2,0×1,5×0,3 м;

саркофага – 2,0×0,7×0,5 м;

плити – 2,0×0,7×0,1 м.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Василь Андрійович Симоненко, видатний український поет, один з чільних представників шістдесятництва. Звинувачений у націоналістичних тенденціях, зазнав переслідувань властей.

Народився у 1935 році в с. Біївці Лубенського району на Полтавщині. Його життя й творчість тісно пов’язані з Черкасами, куди він приїхав у 1959 р. після закінчення факультету журналістики Київського держуніверситету ім. Т.Г. Шевченка. Жив він у будинку № 345 по вул. Шевченка.

Працював в обласних газетах “Черкаська правда”, “Молодь Черкащини”, кореспондентом “Робітничої газети”, брав активну участь у роботі обласного літературного об’єднання. З Черкас направив у видавництво свою першу книжку віршів “Тиша і грім” (1962 р.), яка відзначалася свіжістю, щирістю почуттів і думок, філософською вдумливістю, а слідом за нею видав веселу й повчальну дитячу книжку “Цар Плаксій і Лоскотон”.

В наступні роки, вже по смерті поета, побачили світ його книги “Подорож у країну Навпаки” (1964 р.), “Вино з троянд” (1965 р.), “Земне тяжіння” (1964 р.), “Поезії” (1965 р.), “Избранная лирика” (1968 р.), “Лебеді материнства” (1981 р.), “Поезії” (1984 р.) та інші.

Помер В.А. Симоненко у 1963 р. в Черкасах. Посмертно, у 1963 p., удостоєний Республіканської комсомольської премії їм. Островського, а у 1995 р.- державної премії України ім. Т.Г. Шевченка.

У 1967 р. на могилі поета було встановлено пам’ятник, виготовлений в черкаських художньо-виробничих майстернях.

Автори: скульптор С.Й. Грабовський, архітектор М.Ф. Кириленко.

В 2000 р. проведено реконструкцію. Автор – архітектор Л.С. Кондратський.

У 1998 р. поруч з могилою поета похоронена його матір – Ганна Федорівна Щербань.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення виконавчого комітету Черкаської обласної Ради депутатів трудящих № 544 від ? ?.09.1973 р.

Охоронний № : 10.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: охоронна зона визначена в межах 0,5 м по периметру могили.

Основна бібліографія, архівні дані:

Симоненко В. Поезії.- К., 1964.- С.18.

Сом М. Слово про Василя Симоненка (Передмова) // Симоненко В. Земне тяжіння.- К., 1964.- С.5-6.

Ястребова Д.С. Пам’ятні місця Черкас. Путівник.- Дніпропетровськ.- 1971.- С.25.

матеріали:

Могила В. Симоненка. Генплан.

Могила В. Симоненка. Схематичний план охоронної зони.

Могила В. Симоненка. Загальний вигляд.