Пенєнжно м (Pieniężno) м-ко

Пенєнжно (пол. Pieniężno, раніше Melzak, нім. Mehlsack) — місто в північній Польщі, на річці Валша. Належить до Браневського повіту Вармінсько-Мазурського воєводства.

У містечку проживають українці депортовані в рамках акції "Вісла" в 1947 р. Маловідомо, що другим після загальновідомого Хшанова центром греко-католицьких служб для вірних у Польщі став кляштор отців вербістів у Пененжні. В часі найбільших свят, зокрема Різдва та Великодня для вірних відправлялися так звані тихі служби в .

Діє греко-католицька церква та парафія св. Михаїла по . В парафію входять місто і гміна Пенєнжно, села Струбно, Подлехи, Равузи, Чосново, Висока Браневська, Лози i Длугобур з гміни Плоскиня, с.Волово і Воля i Вілкницька з гміни Лельково, а також Гострий Камінь, Гедути, Генриково з гміни Орнета. У дитсадку в Пенєнжні, начальних школах в Пенєнжні, Пакошах, Плоскині, середній школі в Пененжні проводяться греко-католицькі катехези.

На міському кладовищі в місті поховані:

Діяч УСКТ Володимир Харидчак (1937-2011), .

Дмитро Козак (08.11.1898-16.10.1985). Народжений у с. Вербиці, член читальні „Проствіти” від середини 1920-х до 1939 р. Під час акції „Вісла” депортований на Вармію. З 1960-х рр. дяк при церкві в Пененжні. Поховання: ),

Григорій Гузій (1899-1966) – народжений у Вербиці. Стрілець УГА під керівництвом генерала М. Тарнавського. Активний член товариства „Просвіта” у Вербиці з середини 1920-х до 1939 р. В 1940-ві засланий до Сибіру. Повернувся до Польщі в 1950-х та оселився на Вармії. Поховання ).

Максим Хийжий (19.05.1901-14.10.1952) – народжений у Вербиці. Селянин. Працівник бібліотеки в 1931-1936 рр., активний діяч товариства „Просвіта”. Організатор лекцій. В 1940-х рр. засланий до Сибіру. Повернувся 1952 р. і виїхав на Вармію до депортованої дружини. Поховання: ).

Михайло Козак (01.03.1896-18.09.1970), народжений у Вербиці. По професії селянин і тесля. активний діяч товариства „Просвіта” з середини 1920-х до 1939 р. Під час акції «Вісла» заарештований і утримувався у таборі «Явожно». Після звільнення осів з родиною на Вармії. Поховання: ).

Українські поховання на цвинтарі часто підписані кирилицею.

На комунальному цвинтарі в Пененжні знаходиться також , які полягли в січні 1945 р.

У Пененжні проводиться щорічне "Свято врожаю", в якому приймає участь українська спільнота. У Пененжні діє низка українських гуртів: «Stokrotki», «Czornobrywka» та «Harazd».

Пененжно відгукнулося на початок повномасштабної агресії росії проти України. В українці отримали фінансову допомогу. В влаштований склад з гуманітарною допомогою, яка видається. Допомога пересилається також до Фромборка, де в дитячому будинку також опинилися діти з України. Пененжно передало в Україну пожежну машину та мотопомпи. В Пененжні пройшов благодійний концерт «Солідарні з Україною», кошти від якого пішли на допомогу Україні.

Джерела:

Kopiczko A. Duchowieństwo grekokatolickie w diecezji warmińskiej 1947-1960 – miedzy akomodacją a odrębnością // Kościół grekokatolicki na Warmii i Mazurach. Wobec doświadczeń przezłoci i przemian społeczno-politycznych w Polsce. Olsztyn 2006. – S. 53-61.

Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».