Кальченко Галина Никифорівна

Галина Никифорівна Кальченко (*4 лютого 1926 Борзна – †11 березня 1975, Київ) – український скульптор. Засл. діяч мист-в УРСР (1964), нар. худож. УРСР (1967). Дочка Н.Кальченка (голови Ради міністрів УРСР в 1954 – 1961 рр.).

Біографія

Н. в м. Борзна. 1953 закінчила Київ. худож. ін-т (навч. в М.Г.Лисенка), а 1958 – аспірантуру цього закладу.

Скульптура «Мати-Батьківщина» в Києві на березі Дніпра, має відношення до Галини Кальченко, бо саме вона слугувала натурницею автору роботи Василю Бородаю.

Твори

Меморіальний комплекс Пагорб Слави в Черкасах (1977, у співавт.); пам’ятники В.Василевській у Києві (1966); В.Порику в Енен-Льєтарі у Франції (1967, у співавт.); С.Гулаку-Артемовському в м. Городище (1971); М.Заньковецькій, Лесі Українці (обидва – 1973) та І.Котляревському (1975) у Києві; портрети Т.Шевченка, Г.Буркацької, Т.Яблонської, Лесі Українки, О.Кобилянської, Л.Ревуцького, М.Леонтовича, В.Василевської, І.Кавалерідзе, Г.Майбороди, В.Косенка, П.Воронька та ін.; скульптурні тв. «Подруги» (1953), «Після допиту» (1957). Лауреат респ. комсомольської премії ім. М.Островського (1970), Держ. премії УРСР ім. Т.Шевченка (1974).

Створила цілу ґалерію портретів письменників, музик і митців. Найікавіші: Ванди Василевської (1963), Івана Кавалерідзе (1967), Григорія Косинки (1969), Григорія Сковороди (1972), Лесі Українці у Києві (1973), І.Котляревському у Києві, С.Гулаку-Артемовському в м. Городище (Черкаська область).

Галина Никифорівна створювала в основному портрети діячів української культури – письменників, художників, композиторів, своїх колег-скульпторів. Найкращі її роботи – це пам’ятники Лесі Українці в Києві та Ялті, композитору Леонтовичу в Тульчині на Вінниччині, Гулаку-Артемовському в Городищі Черкаської області, Котляревському і Марії Заньковецькій у Києві. Олесь Гончар високо оцінював її творчість, називаючи скульпторку найпоетичнішою та найталановитішою жінкою України.

«Я найбільше боюся не встигнути зробити те, що можу, що повинна зробити!» – говорила скульпторка Галина Кальченко і за свої 49 рокiв вона встигла дуже багато. Створені нею численні пам’ятники радують око жителів та гостей Києва, Ялти, невеличкого французького мiстечка Енен-Л’єтари i Кам’янець-Подiльського, Тульчини, що на Вiнниччинi, i, звичайно, Черкас, де за два мiсяцi після її смерті було вiдкрито Меморіальний комплекс, приурочений до 30-рiччя Перемоги. Цей Меморіал у Черкасах став, по сутi, її лебединою пiснею, останнiм подарунком скульптора місту.

Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. 16.11.2009 р.