Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Церква св.Миколи

Церква св.Миколи

Миколаївська церква 17 ст. (дерев.) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 15].

Кладовищенська церква 1678 р. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 15; здається, помилкове подвоєння попереднього запису про Микол. ц.].

Церква св.Миколи 1757 р. (дерев.) [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].

В 1962 р. Волинський обком КПУ рекомендував зняти пам’ятку з державного обліку. Підстава: недіюча. Вимагає капітальної відбудови (Лист Волинського обкому КПУ до ЦК КПУ від 4 жовтня 1962 р.)

Джерело: сайт «Українська спадщина»

Миколаївська церква 17 ст. (дерев.) [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Клопотання волинських комуністів щодо цієї пам’ятки не було враховано.

Дерев’яна церква св.Миколи 1757 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 77].

Миколаївська церква 1678 р. (дерев.) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Ідея зростання нижніх частин бань також походить з дерев’яного будівництва. Так, в дерев’яній церкві села Борочичі [С. Таранушенко. Пам’ятки архітектури Слобожанщини XVII-XVIII віків. Зб. «Питання історії та будівельної техніки України». Київ, Держбудвидав, 1959, див. рисунок] (збудована в 1757 р.) крайні чотиригранні зруби стін, нижчі за центральний зруб, переходять у восьмерики, рівні за шириною і довжиною просвіту четвериків стін. Ці восьмерики одною своєю гранню зрослися з четвериком стін центрального зрубу. Спорідненість церков в Сумах і Борочичах іде й далі: всі три восьмерики обох церков вкрито наметовими заломами, над якими підносяться маленькі, витягнуті вгору ліхтарі з главками. [Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України. – К.: 1976 р., с. 11]

Довідка на сайті

Довідка на сайті