2017 р. Звід пам’яток України

Віктор Вечерський

Палацо-парковий ансамбль садиби княгині Львової, 1783 – 1870-ті (архіт).

Мурований двоповерховий палац стоїть на околиці невеликого села посеред ландшафтного парку, що має площу 10,4 га. Протягом 18 – 19 ст. селом Бочечки, яке тоді належало до Путивльського повіту Курської губернії, володіли князі Львови. Вони у 1745 заклали садибний парк на регулярній основі, що мав строго вісьову композицію. З часом парк перетворився на ландшафтний. Нині в ньому ростуть липа, дуб, клен, осокір, а також різноманітні чагарники.

Палац побудовано у 1783 в стилі високого класицизму на замовлення власниці маєтку – княгині Львової. Автора проекту не встановлено. У 1870-х рр., коли селом володів підполковник князь О.Львов, палац зазнав реконструкції фасадів, після якої вони набули 494деяких рис, властивих неоренесансній стилістиці. За радянської влади в палаці було влаштовано сільську школу. При цьому було повністю втрачено декор інтер’єрів, а також корінфські капітелі колон і пілястр паркового фасаду.

Палац розташовано на поздовжній вісі парку. На його симетричні фасади орієнтуються вісі головної паркової алеї та під’їзної алеї, яка закінчується традиційною для класицизму круглою клумбою з коловим об’їздом перед парадним фасадом.

Палац має дуже компактну розпланувально-просторову композицію. Він прямокутний у плані, з масивною напівротондою танцювального залу, що виступає на парковому фасаді. Під бічними частинами корпусу є підвали. Первісно розпланування обох поверхів було анфіладним, нині воно коридорне з двобічним розташуванням класів. Танцювальний зал двосвітний, з балконом на колонах.

Парадний фасад вирішено у класицистичних архітектурних формах. Будівля має високий, енергійно профільований цоколь, міжповерховий карниз та розвинений антаблемент вінчання. Площини фасадів першого й другого поверхів рустовано, причому перший поверх має глибший рельєф. Парадний фасад має три креповки: середню – на три вікна та бічні – одновіконні. Усі вікна першого поверху прямокутні, розміщені у неглибоких нішах, мають рельєфно виділені замкові камені. Вікна другого поверху різноманітніші: у креповках – аркові, з горизонтальними імпостами, архівольтами й замковими каменями; на западаючих площинах – прямокутні, з розвиненими горизонтальними сандриками. На вісі парадного фасаду влаштовано широкі прямі сходи. Над ними був балкон з балюстрадою (зруйнований у 1988).

Головним акцентом паркового фасаду є напівротонда танцювального залу, оточена колонною галереєю. Напівротонда має дещо іншу структуру стіни, ніж решта корпусу: високі прямокутні віконні й дверні отвори першого ярусу та «ампірні» сегментні вікна другого ярусу. Рустування фасадних площин тут не застосовувалося, натомість розвинену пластику мають пілястри, антаблементи й архівольти. Антаблемент, що спирається на колони галереї, унаслідок руйнувань і перебудов утратив своє профілювання.

Палац муровано з цегли на вапняно-піщаному розчині, потиньковано й побілено. Перекриття плоскі балкові, підлоги з дощок, вальмовий дах по дерев’яних кроквах укрито шифером.

Палац княгині Львової в Бочечках є унікальним для Сумщини зразком садибного будинку доби високого класицизму.

[Державний архів Сумської обл., ф. 433, оп. 1, спр. 1, арк. 196, ф. 880, оп. 1, спр. 199, 201.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 494 – 495.