Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

2010 р. Костел кармелітів у Більшівцях на Прикарпатті відреставрують поляки

Дата: 24.02.2010

25-27 лютого у селищі Більшівці Галицького району на Івано-Франківщині проходитиме міжнародна наукова конференція на тему відбудови та реставрації однієї із найвизначніших пам’яток пізньобарокової архітектури ХVІІІ ст. – костелу Благовіщення ХVІІІ ст. Про це 24 лютого власкору ЗІКу повідомили у районній раді.

Учасниками наукової конференції будуть представники Міністерства культури Республіки Польщі, яке фінансує реставраційні роботи, Міністерства культури України, державної служби з питань національної культурної спадщини та науково-дослідного інституту пам’ятко-охоронних досліджень України, а також науковці Києва, Львова, Івано-Франківська, українські та польські журналісти.

Як зазначають місцеві краєзнавці, костел Благовіщення в Більшівцях – це одна з найкрасивіших пам’яток сакрального мистецтва Галичини ХVІІІ ст., що збереглася донині. На основі науково-проектної документації, яку у 2002 році розробили спеціалісти Львівського інституту «Укрзахідпроектреставрація», коштом польської сторони розпочато реставрацію костелу та монастирського комплексу при ньому (від монастиря залишився тільки західний корпус келій, східці з підпірними стінами та західна в’їзна споруда, – ЗІК.).

Довідка ЗІКу

Костел Благовіщення в Більшівцях – одна із найвизначніших пам’яток пізньобарокової архітектури ХVІІІ ст.; збудований у 1624 році ченцями ордену кармелітів, запрошеними до села польським гетьманом Мартином Казановським. Історія костелу кармелітів тісно пов’язана з іменем коронного гетьмана М. Казановського – власника Більшівців від 1617 р. Він був фундатором будівництва дерев’яного костелу та монастиря у 1625 р.

Монастир кармелітів тривічкових збудовано на високому пагорбі. Через деякий час його разом з костелом обвели мурованими цегляними стінами. Висота стін місцями досягала двох метрів, а ширина – близько метра. Монастир був сполучений з костелом двома ворітьми: західними і східними. Західні ворота, які розміщені між корпусом келій та костелом, є своєрідною в’їзною спорудою – це ворота-проїзд в одноповерхову сторожку (другий поверх втрачено). Тепер західний корпус келій монастиря – це двоповерхова цегляна споруда, прямокутна в плані, розташована з південного боку костелу на віддалі близько десяти метрів.

Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови нової святині став державний діяч Гондорф. Проте йому не вистачило коштів, і лише 1717 р. полковник Я. Галецький розпочав будівництво мурованого костелу. Після смерті полковника 1720 р. справу продовжила його вдова Тереза з Кашніцьких. Пізніше будівництво та декорування храму відбувалось на пожертви князів Яблоновських.

Поряд з костелом відбудовували і келії монастиря. З ініціативи наступного власника Більшівців, останнього з роду Яблоновських, князя А. Барнаби, було виготовлено вівтарі та розписано фресками внутрішні стіни костелу. 15 серпня 1777 р. храм освятив Львівський архієпископ К. Цешковський як храм Благовіщення.

У ХІХ ст. монастир кармелітів у Більшівцях був одним із найбільших у Галичині. Про це свідчать документи, які зберігалися в його архіві до початку Першої світової війни. За описом 1788 р. архів налічував 701 том найрізноманітніших матеріалів. Перед початком війни частину документів таємно вивезли до Бернардинського костелу у Львові. Решту документів після закриття храму передали Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника.

Монахи-кармеліти видавали книги, малювали ікони, опікувалися хворими та школою, при монастирі існував притулок для вбогих. До Першої світової війни конвент у Більшівцях був центром римокатолицької парохії.

Костел реставрується за кошти програм Міністерства культури Польщі.

Джерело: «Західна інформаційна корпорація»