Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

Церква св.Параскеви

Церква св.Параскеви

Розмір зображення: 800:600 піксел

Загальний вигляд з позиції А2. Фото автора, червень 1998 р. Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 448.

Дерев’яна церква св.Параскеви 1655 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 154].

Нова дерев’яна церква в селі була збудована у 1655 р. коштом дідича Адама Свідерського, який поновив ерекцію парафії, що вже існувала у 1655 р. 1 У акті візитації 1721 р. описана як “дерев’яна, мала і перестаріла, з маківкою на наві. Дах ґонтовий старий… Церковка на манер каплички зроблена, без бабинця”. 2 У 1742 р. збудовано нову дерев’яну церкву, як свідчив різьблений напис на стіні. 3 Правда, деякі дослідники датують збережену будівлю 1655 р. 4

У 1872-1874 рр. парафія вчинила опір введенню православ’я. 5 З 1875 р. – православна. Після першої світової війни православна парафія ліквідована, а церква перетворена на костел. 6 При реставрації церкви у 1936 р. ґонтове покриття дахів замінено бляшаним. 7 Пошкоджена під час бойових дій другої світової війни у 1944 р. і стояла в руїні до 1955 р., коли відремонтована і перетворена на римо-католицьку каплицю Матері Божої Ченстоховської. 8

Орієнтована зрубна дводільна будівля на підмурівку. Прямокутна в плані з рівновисоким і рівношироким гранчасто в плані завершеним вівтарем, до якого зі сходу прилягає нижча прямокутна захрис-тія. Вкрита церква чотирисхилим дахом, на гребені якого розташована восьмибічна вежечка з цибулястою маківкою. Стіни церкви стягнені лисицями, шальовані вертикально дошками. В інтер’єрі приміщення перекриті пласкими стелями, білені. При західній стіні нави розташовані хори, оперті на чотири квадратові стовпи.

1. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1880. T. l. – S. 674.

2. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780, a. 304.

3. Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – C. 332; ХВЕВ, 1888. № 19. – С. 287.

4. Górak J. Typy i formy drewnianej architektury sakralnej Lubelszczyzny. // Kwartalnik architektury i urbanistyki. – Warszawa, 1987. Т. ХХХІІ. Z. 3-4. – S. 239-250; Pokropek M. Atlas sztuki ludowej i folkloru w Polsce. – Warszawa, 1978. – S. 64.

5. Pruszkowski J. Martyrologium czyli męczeństwo Unji Swientej na Podlasiu. Lublin, 1921. – S. 123-124.

6. Siwicki M. Dzieje konfliktów Polsko-Ukraińskich. – Warszawa, 1992.

7. Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992. – S. 21.

8. Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. – Warszawa, 1993.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 447 – 448.