2008 р. Занедбана спадщина Сковороди

Тетяна Каткова

Дата: 15.08.2008

Останнім часом до філософської спадщини Григорія Савича Сковороди поширився інтерес. Його постать номінувалася на всеукраїнському проекті «Великі українці». Кожного року у різних містах України проводяться Сковородинівські читання – конференції, які поєднують багатьох вчених: істориків, філологів, філософів, культурологів. Зацікавилися також і туристи, які відправляються у подорожі до місць де жив та творив Сковорода. Харківщина безпосередньо пов’язана із творчою діяльністю та останніми роками життя великого філософа.

Напередодні своєї смерті у 1797 р. Г. С. Сковорода прийшов на хутір Пан-Іванівка Харківського повіту до садиби Андрія Івановича Ковалевського – поміщика, з яким філософ був у дружніх відносинах. Сковорода помер та був похований у Пан-Іванівці. У 1922 р. до 200-річчя з дня народження філософа зусиллями Г. Хоткевича, Д. Багалія, викладачів та студентів Харківського педагогічного інституту ім. Г. С. Сковороди село було перейменовано у Сковородинівку, був створений музей.

В наступні роки в Сковородинівці був зруйнований дерев’яний Преображенський храм, каплиця, де поховані представники роду Ковалевських, садибний будинок був перетворений на ДК, садибний парк майже повністю знищений. Сьогодні тут розташований Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди, який активно відвідується школярами, дорослими та закордонними туристами.

Але вкладаючи немалі кошти в створення цього музею, держава ще не створила потужну науково-дослідну базу. На це вказує такий факт: працівники музею розповідають про кімнату, де жив філософ і де він помер. Та справжній дім колезького асесора Андрія Ковалевського зайнятий клубом, але ніяк не музеєм. Музей сьогодні розташований у приміщенні церковно-приходської школи.

[Після цього – про Бабаї]

Джерело: “Музейний простір України”