1966 р. Історія українського мистецтва

Дуже цікаву роботу провів О. І. Домбровський, який за маленькими шматочками фрескової штукатурки реконструював розпис Базиліки 1935 року [О.И.Домбровский. Фрески южного нефа Херсонесской базилики 1935 года. – «Херсонесский сборник», вып. V, Симферополь, 1959, стор. 207 – 226]. Реконструкція дас уявлення про характер фрескових розписів базилік середньовічного Херсонеса.

Фресковий розпис Базиліки 1935 року мав виключно орнаментальний характер. Нижні частини стін прикрашав геометричний орнамент, що імітував мармурову інкрустацію панелей та фільончастих вставок (круги, прямокутники, ромби). Кольорова гама складалася з жовтого, коричневого, зеленого, чорного та сіро-блакитного кольорів з імітацією під мармур. Над колонами було намальовано зубчасті кола в трикутниках, а поверх арок – антаблемент з аксонометричне нарисованим меандром, над яким ішли гірлянди з пальмового листя та зображення павичів і фазанів, а також канфарів. Розпис на внутрішніх поверхнях стін імітував архітектурні мотиви квадрової кладки, а також канелюровані пілястри іонічного ордера з овальними капітелями та аксонометричне нарисованим антаблементом.

Такий характер розпису дуже нагадує розписи елліністичних часів і, зокрема, відомі розписи Помпеї, що свідчить про сталість елліністичних традицій в херсонеському середньовічному мистецтві. Привертає увагу той факт, що не було виявлено жодного фрагменту з зображеннями людських постатей. На думку О. І. Домбровського, це свідчить про те, що розписи базиліки виконувалися за іконоборських часів, коли церква забороняла зображення людей. Такі фрески датуються VII – VIII століттями.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 101 – 102.