Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

1966 р. Історія українського мистецтва

Місцевого мармуру в Херсонесі не було, його привозили з проконнеських мармуроломень (о. Мармора, колишній Проконнес, в Мармуровому морі). Дослідження показали, що весь херсонеський мармур – проконнеського походження [А. Л. Бертье-Делагард. Раскопки Херсонеса. – «Материалы по археологии России», вып. 12, СПб., 1893, стор. 29 – 30]. Як відомо, вже в IV столітті н. е. Проконнес виготовляв мармурові деталі для будівництва як Константинополя, так і провінцій Візантійської імперії. Особливого розмаху набув експорт мармурових виробів з Проконнеса у V – VI століттях. У ці часи проконнеські майстри виробляли колони, декоративні плити, саркофаги тощо. Згодом проконнеські вироби стали широко відомими й на Русі (мармур Десятинної церкви і Софійського собору в Києві та ін.). Часто їх використовували двічі й більше у різних спорудах, кожного разу пристосовуючи для нового призначення.

Найцікавішими й художньо довершеними деталями були капітелі для колон, зроблені проконнеськими будівничими. Ці деталі спочатку мали характерні пізньоримські форми. З часом елементи римського декорування переробляли й стилізували візантійські майстри. Головним мотивом став римський широколистий акант. Часто зображували також птахів і тварин (орлів, биків, баранів тощо). В орнамент декору запроваджували ще елементи християнської символіки – хрести й монограми Христа, так звані хризми. Поряд з акантом застосовували й мотиви геометричного орнаменту. Крім форм римського округлого, так званого м’якого, аканту, зустрічається гострий зубчастий акант, характерний для сірійських пам’яток. Корінфський архітектурний ордер був превалюючим, проте значного поширення набули й стилізовані іонічні капітелі. Усі ці форми простежуються на численних матеріалах з розкопок ранньосередньовічних будівель Херсонеса и. Найкращі з них – капітелі V століття з двома ярусами зубчастого аканту з Базиліки 1935 року 1Б, капітель VI століття з головами баранів з Базиліки № 15, корінфські капітелі VI століття з різьбленими імпостами з фондів Херсонеського музею та іонічні капітелі з Базиліки 1889 року. Цікава іонічна капітель з імпостом з Уваровської базиліки. На імпості м’яко прорисоване акантове листя та хризма в лавровому вінку.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 98.