Короткий літопис подій (давній Пліснеськ і Підгірці)

1180 р. – Княжна Олена (сестра Белзького князя Олексанлра Всеволодовича [Батько князя Олександра – Всеволод Мстиславович був рідним братом Романа Мстиславовича – батька князя Данила Галицького]) засновує Пліснеський монастир.

1186 р. -Згалка про Пліснеськ у “Слові о полку Ігоревім”

1188 р. – Облога Пліснеська військом волинського князя Романа Мстиславовича. На лопомогу пліснеським горолянам прибули галицькі полки та їх союзники – угри. Волинські війська вілступили віл Пліснеська.

1194 р. – Героїчна загибель княжни Олени Всевололівни піл час ворожого напалу на Пліснеськ.

1233 р. -Злобуття Пліснеська військом князя Аанила Романовича (Галицького) і Олексанлра Всеволодовича (Белзького). Вигнання з міста боярів Ярбузовичів.

1241 р. -Спустошення Пліснеська монголо-татарами на чолі з ханом Батиєм.

Середина XIV ст. – Захоплення краю Великим князівством Литовським.

1366 р. – Перехіл краю піл владу Польського королівства.

1368 р. – Вигнання з краю польських військ, утвердження литовської алміністрації.

1431 р. – Перша писемна згадка про Підгірці. Серел оборонців Олеського замку згалуються вихілиі з Брідщини: Нег Старобродський, Іван Кадлубиський (з Кадлубиш), Сенько Смоленський (із Смільна) та Іван з Підгорець.

XV ст. – Загарбання краю польською шляхтою.

1440 р. – Польсько-литовський король Владислав Ягайло [Влад. Варненчик ?] налає Івану Підгорецькому привілей на вічне володіння ним і його нащадкам селами Підгірці і Загірці.

1530 р. – Згалка про палац в Підгірцях.

1540 р. – Підгірці належали Петру Підгорецькому.

1633 р. – Коронний гетьман Станіслав Конецпольський купує Підгірці в родини Підгорецьких. Підгірці перехолять з Олеського до Бродівського ключа. Дана угода підписана в Буському замку.

1637 р. – Початок будівництва замку в Підгірцях за участю Анлреа дель Акви і Гійома Левассера де Боплана.

1640 р. – Завершено спорудження замку. Початок закладання парку.

1646 р., серпень – Перебування у замку польського короля Владислава IV. На його честь тут влаштовано грандіозний фейерверк.

1648, 1651, 1655 рр. – Кількаразові руйнування замку піл час воєнних дій періоду Визвольної війни українського народу.

1651 р., 21 серпня – Опис Підгірців шляхтичем Станіславом Освєнцімом.

1656 р. – Початок вілбудови замку і парку. Перші реставраційні роботи.

1659 р., 30 березня – В Підгіриях помирає Олексанлр Конецпольський.

1662-1699 рр. – У Підгорецькому монастирі вівся літопис, віломий під назвою “Літопис Підгорецького монастиря”.

1663, 16 жовтня – Власник Бродів і Підгірців Станіслав Конецпольський надає Підгорецькому монастирю привілей на його відновлення та встановлює для нього два празники – Преображення Господнє і Благовіщення.

1663 р. – В замку нал створенням картин на батальні теми праиює художник Ян де Баан.

1682 р., 22 квітня – Станіслав Конецпольський (внук коронного гетьмана) записав Якубові Собеському бродівську фортеию з умовою, шоб до його повноліття король Ян III Собеський королівським коштом доглядав за фортецею. За це С. Конецпольський дарує Яну III Собеському на вічні часи села Підгірці і Загірці.

1680 р. – Нові реставраційні роботи на замку і парку.

1687 р., 24 вересня – Ігуменом Підгорецького монастиря стає Парфеній Ломіковський. Відвідання монастиря польським королем Яном III Собеським. Оглял ним руїн давньоруського мурованого храму.

1687 р., 15 жовтня – Підтвердження та розширення прав Підгорецького монастиря королем Яном Собеським. Встановлення третього празника – Усікновенія глави святого Івана Хрестителя.

1688 р., 25 лютого – Напад на околиці Підгорець турків і татарів.

1689 р., 30 травня – Ігумен Пліснеського (Підгорецького) монастиря Парфеній виїхав до царя Петра Олексійовича і патріарха Іакова [тобто Іоакима] у Москву, звідки повернувся з великими дарунками монастирю.

1694 р., 17 квітня – Перенесення чудотворного образу Матері Божої з Голубиці у Підгорецький монастир.

1706-1750 рр. – На місці заснованого княжною Оленою Пліснеського монастиря збуловано існуючий монастир чину святого Василія Великого.

1718 р., 6 червня – Власник Підгорець королевич Костянтин Собеський надає Підгорецькому монастирю новий привілей, згідно якого запроваджено ше два празники – Різдво пречистої діви Марії та святого Онуфрія.

1720 р. – Костянтин Собеський пролає Підгірці Жевуським. Першим власником з ролини Жевуських став граф Станіслав Матвій Жевуський.

1728 р. – Станіслав Матвій Жевуський помирає. Згілно заповіту власником Підгірців стає його син Вацлав Жевуський – майбутній польський коронний гетьман, який обирає Підгірці місцем постійного проживання. При ньому проловжується реставрація замку. Збуловано третій поверх (пам’ятка набрала сучасного вигляду). В замку діяла хорова капела і драматична трупа, а також друкарня. На замкових бастіонах знаходилась велика кількість бронзових і залізних гармат. Вацлав Жевуський збирає по всій Польші і звозить в Підгірці пам’ятки давнини: зброю, твори мистецтва, цінні книги і рукописи.

1752-1763 рр. – Будівниитво костьолу Воздвиження за проектом Ц. Романуса і самого Вацлава Жевуського.

1766 р. – Костьол посвячено.

1767 р. – Коронний гетьман Вацлав Жевуський потрапив у турецький полон. У відсутність Вацлава Жевуського замок зазнає значних пошкоджень. Вирубуються дерева парку.

1779 р. – Вацлав Жевуський помер як чернець-капуцин.

1 782 р. – Перший аукціон по розпролажі коштовних речей замку.

1 786 р. – Другий аукціон.

1787 р. – Третій аукціон. Підгірці купує син Вацлава Жевуського Северин.

1796-1800 рр. – В Пліснеському монастирі служив монахом український поет Юліан Добриловський.

1805 р., вересень – Через Підгірці прохолили російські війська на чолі з М.І.Кутузовим. Опис замку учасником похолу російським поетом Фелором Глінкою – майбутнім декабристом.

1811р. – Помирає Северин Жевуський. Підгірці вілійшли до його дружини Констаниії Любомирської. Замок стоїть пусткою.

1826 р. – Замок перейшов у власність сина Северина Жевуського Вацлава. Замок проловжує стояти пусткою. Тут проживає лише управитель Ремішевський, який розпродує зброю, меблі, посуд, вироби з порцеляни і скла, ліхтарі, картини, коштовності, кахлі, скульптури, кам’яні плити настилів.

1831 р. – Загинув Вацлав Жевуський. Ремішевський стає фактичним власником замку. Замок і парк занепадають.

1832 р. – Після смерті Ремішевського управителем замку стає Длугоборський, який теж розтринькує багатства замку. При ньому замок перетворюється на руїну. Зірвано лах, у вікнах відсутні шибки. В залах другого поверху зникли лвері.

1833 р. – У Підгірці із-за кордону після амністії прибув граф Леон Жевуський. Початок нової реставрації замку, у якій беруть участь хуложники із Львова.

1855 р. – Палац перекрито залізною бляхою. Стараннями Леона Жевуського замок врятовано від остаточного знищення.

1865 р. – Леон Жевуський, будучи бездітним, залишає замок разом з іншими маєтностями князю Євстахію Сангушку з обов’язковою умовою, шоб за рахунок доходів замок був відреставрований, а збірки упорядковані.

1867-1903 рр. – Ґрунтовна реставрація замку.

1918 р. – Архів Підгорецького замку Сангушки вивезли у свій маєток Гумніска коло Тарнува. Тепер цей архів зберігається у Кракові.

1920-1939 рр. – Замок перебував у приватній власності Сангушків.

1940 р. – Постановою Урялу Української РСР у Підгорецькому замку створено державний музей.

1941-1944 рр. – Піл час воєнних лій та німецької окупації збірки музею погра бовано. Частину замку зруйновано.

1945 р., жовтень – Пограбування замку радянськими військовослужбовцями Золочівського гарнізону, нищення ними художніх цінностей.

1947 р. – Музей в Підгорецькому замку ліквідовано. Залишки експонатів передано львівським музеям.

1949 р. – В Підгорецькому замку вілкрито санаторій для туберкульозно хворих люлей.

1956 р. -Через недбальство виникла пожежа. Згоріло все внутрішнє убранство замку: високохудожні паркетні настили, різьблені стелі, стінопис і дах.

1957-1960 рр. – Великі реставраційні роботи на Підгорецькому замку.

1988 р. – Громалськістю і виконкомом Бродівської районної Рали народних депутатів порушено питання про відселення тубсанаторію з архітектурного ансамблю в Підгірцях та його передачу Львівській картинній галереї для організації музею

1989 р., жовтень – Кампанія Брідської райорганізації Народного Руху України по збору пілписів за відселення санаторію з архітектурного комплексу в Підгірцях.

1996 р. – Тубсанаторій ліквідовано. Підгорецький архітектурний ансамбль разом із замком та парком передано Львівській картинній галереї для організації тут музейного комплексу.

Джерело: Чобіт Д. Підгірці: історико-архітектурна перлина України.- Броди: Просвіта, 1998 р., c. 58 – 62.