Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

1977 р. Паспортна інформація

1977 р. Паспортна інформація

Стоянка Фатьма-Коба

Пам’ятка археології

12-10 тис. рр. тому; 7500 – 6000 рр. до н. е.

Розміщення:

Автономна Республіка Крим, м. Севастополь.

Загальний опис:

Навіс розташований у скелястому масиві на правому березі струмка Кубалар-Су, орієнтований на південний схід, височить над тальвегом балки на 4-4,5 м. За формою нагадує видовжену раковину висотою 4 м.

1-й шар потужністю 2-3 см складений сучасними відкладами; 2-й шар (40-50 см) – жовтий, глинистий з домішками щебеню та включенням черепашок; 3-й шар – 20-25 см – сірий, дуже щебенистий із зольними включеннями та великою кількістю черепашок nelix, в цьому ж шарі в глибинній частині навісу наявна добре виражена очажна лінза; 4-й шар (25 см) – сірий з жовтуватим відтінком, майже повністю складається зі щебеню; 5-й шар (25 см) – жовтуватий, дуже щебенистий; 6-й шар – сірий зі щебеню із зольними включеннями; 7-й шар – жовтий щебінь.

Загальна потужність культурного шару близько 2 м. Археологічний матеріал за стратиграфічними та типологічними даними розподіляється на 2 хронологічних комплекси: 1-й комплекс датується тарденуазьким часом, 2-й – азильської епохи.

В тарденуазькому горизонті виявлено поховання чоловіка в скорченому положенні, антропологічний тип – європеоїдний. Кам’яний інвентар включає сегменти, скребла та різці, декілька трапецій, видовжені трапеції з зубчатим краєм, блешні. Кістяні знаряддя: уламки шил, кістяний стрижень з повздовжнім прорізом для вкладишів.

Фауна: дикий кабан, олень, кінь, вовк, лисиця, заєць, рись, домашня собака та гризуни.

Флора: в тарденаузьких шарах – клен та горобина.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Навіс Фатьма-Коба служив стоянкою первісної людини азильсько-тарденаузького часу. Виявлений в 1927 р. С.А.Трусовой та С.М.Бібіковим (Кримська первісна експедиція ІА АН СРСР).

В 1927 р. дослідження проводив Г.А.Бонч-Осмоловський. Розкопки продовжувались в 1956-58 рр. Матеріали розкопок знаходяться в Музеї антропології та етнографії АН СРСР.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення виконкому Севастопольської міської Ради народних депутатів від 20.12.1975 р. № 856.

Основна бібліографія, архівні дані:

Бибиков С.Н. Раскопки в навесе Фатьма-Коба и некоторые вопросы изучения мезолита в Крыму. // МИА.- 1966.- № 126.- С. 138.

Бибиков С.Н. Раскопки в навесе Фатьма-Коба. // КСИА АН УССР.- Вып. 8.- 1959.- С. 114-121.

Бибикова В.И. Фауна из навеса Фатьма-Коба. // КСИА АН УССР.- Вып. 8.- 1959.

Бонч-Осмоловский Г.А. Пещерные стоянки в Крыму. // ВАИ.- № . 5.

Дебец Г.Д. Тарденаузский костяк из навеса Фатьма-Коба в Крыму. // Антропологический журнал.- Вып. 2.- 1936.- С. 144-163.

Ілюстративні матеріали:

Генплан печерної стоянки Фатьма-Коба.