Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

[1990 р.] Паспортна інформація

Укріплення Фуна

Пам’ятка археології

VI-XVIII ст.

Розміщення:

Автономна Республіка Крим, Алуштинська міська рада, Лучистівська сільська рада, с. Лучисте, 2 км. на північ від села, біля західного підніжжя г. Демерджи.

Загальний опис:

Укріплення Фуна простягається з півночі на захід. Довжина його оборонних стін – 106 м., ширина – з заходу на схід – 57 м. Стіна укріплення, що збереглась, висотою 4,5 м. та товщиною 1,85 м., складена з великого підтесаного каміння (вапняка) на вапняковому розчині з зовнішньої сторони, в нижній частині стіни, в 13 м. на північ від апсиди церкви знаходиться прямокутний отвір розміром 0,40×0,30 м., що слугував, ймовірно, для дренажу. Спорудження стіни археологи відносять до XIII ст. Виявлені залишки більш ранньої стіни, яка проходила від західного кута церкви на схід. Її було складено з вапняка на глиняному розчині та укріплено трьома контрфорсами. Пізніше ця стіна була розібрана та до неї прибудована та, що існує зараз. Збереглася апсида церкви. Вона була споруджена на фундаменті, з використанням залишків більш ранньої будівлі. Датується XIII-XVIII ст. Висота вівтарної апсиди, що збереглась – 5 м, товщина – 2,25 м. Загальні розміри церкви – 15,0×10,4 м. Культурний шар містить в собі поливну кераміку, уламки гончарних посудин, піфосів та іншого посуду XII-XIV та XVII ст.

Історична довідка:

Укріплення виникло в VI-VII ст. н.е. та було стратегічним пунктом, який відігравав велику роль в обороні кордонів князівства Феодоро. Проіснувало до останньої чверті XV ст.

Першим вивчав в першій половині XIX ст. П.І. Кеппен, який зробив короткий опис та схему цього пам’ятника. В кінці XIX ст. дослідження проводив О.Л. Бертьє-Делагард. Він склав план укріплення, провів архітектурні обміри церкви. В 1964 р. розвідувальні роботи проводили Кримській відділ ІА АН УРСР на чолі з О.І. Домбровським. В 1966 р. розкопки та зачистки залишків могильника проводив загін Кримського відділу ІА АН УРСР на чолі з К.К. Конгошвілі та О.А. Махнєвой.

Знахідки зберігаються в фондах археології Криму ІА АН УРСР.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно Рішення виконавчого комітету Кримської обласної Ради депутатів трудящих № 595 від 5 вересня 1969 р.

Охоронний № : 180

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: Рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської Ради депутатів трудящих від 11 липня 1974 р. № 407 внесена пропозиція визначити охоронну зону в межах 150х70 м.

Основна бібліографія, архівні дані:

Кеппен. П. Крымский сборник.- СПб., 1837.- С. 17.

Кондараки В.Х. Универсальное описание Крыма.- СПб., 1875.- Т. 15.

Бертье-Делагард А.Л. Исследование некоторых недоуменных вопросов средневековья в Таврике.- ИТУАК, № 57.- С. 5.

Марков Е. Очерки Крыма.- СПб., М., 1882.

Архів Кримського обласного краєзнавчого музею.

Когоношвили К.К., Махнева О.А. Средневековая Фуна. Феодальная Таврика // Збірник.- Киев, 1974.- С. 111-122.

Ілюстративні матеріали:

Схематичний план укріплення “Фуна”.

Фото загального вигляду (фрагмент).