Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький, Лариса Федорова

2011 р. Звід пам’яток Києва

Розмір зображення: 688:414 піксел

561.49. Лікарня Київського благодійного товариства 1909 – 10, в якій працював Трітшель К. Г. (архіт., іст.).

Вул. Червоноармійська, 104. У глибині ділянки на розі вулиць Червоноармійської та Лабораторної. Первісно № 116.

З 1891 ділянка належала Київському благодійному товариству, опікунками якого були дружини вищих посадових осіб. У цьому ж році за підтримки дружини генерал-губернатора О. Ігнатьєва С. Ігнатьєвої тут було відкрито безкоштовну амбулаторію з видачею ліків для неімущих киян. 1893 коштом відомого філантропа Н. Терещенка для амбулаторії споруджено спеціальну одноповерхову будівлю по фронту нинішньої вул. Лабораторної за проектом арх. В. Ніколаєва (не збереглась).

У серпні 1909 – жовтні 1910 у садибі Київського благодійного товариства зведено новий корпус для безкоштовної стаціонарної лікарні з хірургічним відділенням. Одночасно в її тилу побудовано каплицю, яка призначалася для відспівування небіжчиків. Із західного боку до неї прилягало приміщення для розтину (не збереглось). Автор проекту – єпархіальний арх. Є. Єрмаков, який був штатним техніком благодійного товариства. Будівництво фінансував київський лісопромисловець і меценат С. Могилевцев. У забезпеченні медичним обладнанням брали участь цукрозаводчик О. Терещенко та його сестра В. Ханенко. Значне сприяння в організації медичного закладу надала дружина генерал-губернатора Ф. Трепова Є. Трепова, ім’я якої було присвоєне лікарні.

Після революції у садибі надалі розміщувалися медичні установи, зокрема, в 1920-х рр. – Дім немовляток. У післявоєнні роки по фронту вулиць Червоноармійської та Лабораторної споруджено корпус поліклініки, у колишньому приміщенні лікарні містилася дитяча поліклініка № 1 Московського р-ну. Каплицю використовували для господарських потреб, до неї зроблено невеликі прибудови.

Лікарняний корпус. Двоповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, у плані прямокутний, з ризалітами на видовжених фасадах. Планування коридорного типу. Перекриття пласкі, дах вальмовий, бляшаний.

Фасад, паралельний фронту вул. Червоноармійської, лаконічно оформлено у стилі раціональний модерн з декоративними геометричними елементами.

Головний вхід підкреслено риза-літом, над входом розміщувався напис із зазначенням імені Є. Трепової (не зберігся). Виділяється об’єм операційного приміщення з великим вікном на другому поверсі (початково операційна мала також верхнє освітлення через скляний ліхтар). Цегляні димарі втрачені.

Каплиця. Цегляна, тинькована, у плані прямокутна. Декор стриманий, над входом – півциркульний фронтон.

Початкове завершення каплиці у вигляді приземкуватого шатра, увінчаного хрестом, нині втрачене. 1999 – 2000 каплицю перебудовано на церкву: до північного фасаду прибудовано додатковий об’єм; споруду завершено дерев’яною вежею; чоловий фасад увінчано дерев’яним лучковим фронтоном. 2000 церкву освячено в ім’я св. Романа Солодкоспівця.

Комплекс доброчинної лікарні – цікавий зразок медичного закладу поч. 20 ст.

Лікарня була розрахована на 18 ліжок і приймала переважно хірургічних хворих; амбулаторія – хворих за всіма профілями.

На поч. 20 ст. завідував медичною частиною лікарні, в 1910 – 14 – лікарнею й амбулаторією Трітшель Карл Генріхович (1842 – 1914) – лікар, вчений, завідувач кафедри окремої терапії із госпітальною клінікою медичного факультету Університету св. Володимира (1878 – 1903), ординатор військового госпіталю (1879 – 1904). Одночасно працював у лікарні Маріїнської громади сестер-жалібниць, викладав на Самаритських курсах Товариства допомоги для інтелігентних жінок, був одним із засновників (1907) і професором Вищих жіночих курсів. Член Товариства для боротьби з сухотами та бугорчаткою, яке створило єдиний в Російській імперії санаторій для хворих на туберкульоз у Пущі-Водиці під Києвом, консультував у ньому; один із засновників (1901) і активний діяч Товариства швидкої медичної допомоги в Києві. У ці роки брав участь у Міжнародних конгресах по боротьбі з туберкульозом (Відень, 1907; Брюссель, 1910) і з проблем гігієни (Берлін, 1907).

Тепер споруди перебувають на ремонті.

Література:

ДАК, ф. 16, оп. 465, спр. 4819; Годовой отчет Киевского благотворительного общества за 1910 г. – К., 1911.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1935 – 1936.