2011 р. Звід пам’яток Києва

Ірина Кіку, Інна Шулешко

Розмір зображення: 688:557 піксел

576.10. Житловий будинок 1898 – 99, в якому проживав Паустовський К. Г. (архіт., іст.).

Вул. Ярославів Вал, 9. На червоній лінії забудови вулиці.

1898 дружина надвірного радника О. Козельська розділила велику наріжну садибу навпіл і продала як дві окремі ділянки (тепер № 9, 11). Власником ділянки № 9 став лікар-педіатр Є. Грицун, на замовлення якого на місці знесених дерев’яних будівель та частини саду споруджено наявний будинок.

1918 майно успадкувала дружина власника Л. Грицун. У 1950-х рр. проведено поточний ремонт, під час якого перегородками змінено планування квартир першого і другого поверхів, втрачено багато декоративних елементів інтер’єра, деякі деталі фасаду, ворота проїзду на подвір’я.

Триповерховий з напівпідвалом, цегляний, тинькований, у плані прямокутний, з невеликим тильним ризалітом чорної сходової клітки. Односекційний, шестиквартирний. Перекриття пласкі.

Дах двосхилий по дерев’яних кроквах.

В оформленні чолового фасаду використано елементи стилю ренесанс. Симетрію центрально-осьової композиції порушує розташований праворуч отвір проїзду. Дві бічні розкріповки завершено трикутними фронтонами, в тимпанах яких вміщено картуші з датою побудови будинку та монограмою власника. По вертикалі фасад розчленовано гуртами і завершено карнизом складного профілю з рядом модульйонів та аркатурним поясом. Перший поверх декоровано під дощане рустування. На другому і третьому декоративні елементи представлено міжвіконними пілястрами, сандриками вікoн та підвіконними ширинками з орнаментальним заповненням. На чоловому фасаді – три балкони з ажурними металевими гратами, у крихітний дворик виходить один великий балкон.

У парадній сходовій клітці збереглися металева огорожа маршів, орнаментована підлога з тераццо сходових майданчиків, ліплений декор плафона третього поверху. Плафони житлових кімнат оздоблено ліпленням у стилях неоренесанс і неоросійський. Збереглися груби, облицьовані білими гладенькими кахлями та прикрашені фігурними фронтонами й вставками, набірний паркет, фурнітура.

Будинок – важливий формотворчий елемент у забудові вулиці.

1906 у квартирі в напівпідвальному поверсі проживав у дитячі роки зі своїми батьками, братом та сестрою Паустовський Костянтин Георгійович (1892 – 1968) – письменник. Квартира складалася з чотирьох кімнат та великої кухні. Вікна були розташовані на рівні тротуару, виходили на вулицю та на подвір’я.

У цю квартиру Паустовським довелося переїхати з вул. Микільсько-Ботанічної, 13 у важкий для сім’ї період. 1906 під час відпочинку в Криму (в Алушті) Костя серйозно захворів, а батько, посварившись з начальством, покинув службу. Про цю подію та саму квартиру письменник згадував пізніше в автобіографічній «Повісті про життя» (розділ «Крах»).

Невдовзі сім’я остаточно розпалася.

На запрошення дядька – брата матері М. Височанського – Костя переїхав жити до нього в Брянськ, був переведений до третього класу Брянської гімназії. Влітку 1907 мати з його сестрою та братом поїхала до Москви.

У зв’язку з реконструкцією будинку в наступні роки планування квартири зазнало змін. Тепер квартира використовується як складське приміщення, частину напівпідвального поверху займає магазин.

Література:

ДАКО, ф. 1636, оп. 6, спр. 423; Паустовский К. Г. Собрание сочинений: В 9 т. – М., 1982. – Т. 1, 4; Хинкулов Л. Ф. Золотые ворота Киева. – К., 1988; Його ж. Письменник жив у Києві. – К., 1982.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 2033 – 2034.