Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Сергій Білокінь, Михайло Кальницький

Садиба 1912 – 15 рр., в якій містилася редакція газети «Народна воля», проживали Ємченко А. І., Коновалюк Ф. З., Кротевич Є. М., Тарнавський П. І.

(архіт., іст.).

Вул. Воровського, 8, 8-а, 8-б.

Забудовувалася з серед. 19 ст., первісно дерев’яними спорудами. З 1909 р. належала міщанину В. Сафонову. За цього власника було здійснено забудову прибутковими житловими будинками. В 1918 р. садиба перейшла у власність пайового товариства «Правопорядок», у якого була згодом націоналізована.

Складається з трьох майже паралельно розміщених споруд. Головний будинок розташований на червоній лінії забудови вулиці. Зведений у 1912 – 13 рр. Шестиповерховий, з підвалом і мансардою, цегляний, у плані прямокутний. В оформленні головного фасаду застосовано поєднання тинькованих та нетинькованих площин, майоликового фриза, ліпних елементів у вигляді вінків. У картуші – монограма власника – «ВС». Перший поверх рустований, на рівні другого – четвертого – потужний центральний еркер, фланкований рустованими лопатками. Будинок має оригінальне планування з центральними сходами, які поділяють кожний поверх на два житлові блоки. На першому поверсі – проїзд на подвір’я, від візерунчастої металевої брами якого збереглася лише падуга.

В 1914 – 15 рр. споруджено цегляні флігелі із застосуванням залізобетонних елементів. Будинок № 8-а – чотириповерховий, з підвалом, № 8-б – первісне триповерховий, також з підвалом. Через складний рельєф ділянки підвальний поверх у тильній частині флігелів перетворюється на цокольний напівповерх, а по фронту виділений приямком. Обидва будинки двосекційні, з окремими входами до кожної секції. Оформлення фасадів гранично стримане. Інтер’єри також було вирішено досить просто. Збереглися металеві балясини сходів і метласька плитка підлоги сходових майданчиків.

У 1960 – 70-х pp. проводилися ремонтні роботи, під час яких було замінено карнизи, деякі балконні плити, перебудовано мансарду головного будинку, над флігелем № 8-б споруджено четвертий поверх. Архітектурну цінність являє головний будинок садиби. Садиба – характерний зразок комерційного домобудування 1910-х pp.

У помешканні № 17 будинку № 8-а у вересні – листопаді 1918 р. містилася редакція газети «Народна воля» – органу Всеукраїнської селянської спілки й Центрального кооперативного комітету України. Видавалась у Києві з квітня 1917 до лютого 1919 р. Була виразником українських самостійницьких змагань. У цей період її редагували відомі письменники: К. Поліщук, з № 15 – С. Пилипенко. Завдяки добре поставленій інформації газета була дуже поширена в Україні (початковий наклад – 200 тис. примірників) .

У 1950 – 1960-х pp. у квартирі № 23 фасадного будинку проживав Ємченко Андрій Іванович (1893 – 1964) – фізіолог, чл.-кор. АН УРСР (з 1957). У 1944 – 64 рр. – завідувач кафедри фізіології людини й тварин Київського університету. Досліджував проблеми фізіології серцевої діяльності та травлення, вищої нервової діяльності людини й тварин.

У 1913 р. в помешканні № 22 будинку № 8-а жив Коновалюк Федір Зотикович (1890 – 1984) – у той час учень КХУ, згодом відомий живописець.

У повоєнні роки в квартирі № 39 будинку № 8-б проживав Кротевич Євген Максимович (1884 – 1968) – письменник. У цей час надрукував ряд прозових творів. Зокрема роман-хроніку «Понад Славутичем-Дніпром» (1955 – 63), книгу спогадів про видатних діячів української культури «Київські зустрічі» (1963).

У 1930-х pp. в квартирі № 36 будинку 8-б мешкав Тарнавський Петро Іванович – єпископ УАПЦ (висвячений 1923 р. у Софійському соборі). Тут його було заарештовано 30 квітня 1938, розстріляно 2 вересня 1938 (ймовірно, у Лук’янівській в’язниці).

Тепер нумерацію квартир змінено.

Там само, ф. 143, оп. 2, спр. 2038;

Білокінь С. Пам’ятки УАПЦ 1921 року в Києві // Відомості митрополії УАПЦ у діаспорі. – Лондон, 1997. – Жовтень. – Ч. 4;

Енциклопедія українознавства. – Львів, 1996. – Т. 5;

Історія Академії наук Української РСР. – К., 1982;

Хінкулов Л. Ф. Літературні зустрічі. – К., 1980.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 299.