Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації.

2008 р. Драма скверика напротив Русской драмы

2011 р. Попов захищатеме Софію. Як завжди, програє?

14 Лис 2011

Час висловити найщиріше співчуття мужнім мешканцям вулиці Гончара, котрі з 2007 року ведуть боротьбу проти незаконного будівництва за адресою 17-23 (житловий комплекс Fresco Sofia). Справа тому, що до лав боротьби з забудовником став… сам підполковник спецслужб Олександр Попов, начальник усього Києва по версії Януковича.

Київська адміністрація попросила суд долучитися третьою стороною у процесі, ле місцеві жителі намагаються зупинити протиправне будівництво “елітного житлового комплексу”, котрий, всупереч низці законодавчих і міжнародних норм будується в буферній зоні собору Софії Київської.

Поява Попова – погана прикмета для тих, хто протистоїть варварській забудові Києва. Чотириповерховий офісно-торгівельний доказ може побачити кожен, хто стане на розі вулиць Богдана Хмельницького і Пушкінської.

Цю будівлю було збудовано під акомпанемент обіцянок Попова розібратися з незаконним будівництвом, котре здійснюється всупереч нормам безпеки просто над куполом касового залу метрополітену. Відстань до будівництва від того місця, звідки нинішній начальник КМДА керує містом, не перевищує дистанцію ураження його службового пістолета (у офіцера КДБ має ж бути пістолет, еге ж?).

На прикладі Театральної Попов продемонстрував, яким чином він може осоромитися і у випадку з Гончара. Для зручності читача, нижче наведено дуже неповний перелік способів, якими команда Попова ганьбилася, поки забудовник швиденько зводив свою будівлю.

Спосіб 1, базовий – виставити себе як брехуна

Це стосується як самого градоначальника, так і окремих членів його зіркової команди. Такий спосіб самоосоромлення легкий у застосуванні, тому на Театральній використовувся багаторазово.

Приміром, 7 лютого голова Київської міської державної адміністрації заявляє, що “до середи” має бути припинено будівництво на перетині вулиць Богдана Хмельницького та Пушкінської над станцією метро Театральна. Оскільки ці слова звучать у понеділок, то логічно очікувати, що за два дні обіцяне збудеться.

Але спливає одна середа, спливає друга, третя, десята… А над Театральною будують.

Приходить весна – якщо б забудовник не знищив би сквер на місці будівництва, то дерева там вкрились би зеленню. Аж ось – нова обіцянка від Попова.

26 травня Попов пообіцяв, що рішення щодо забудови над метро “Театральна” буде прийянто впродовж 2-3 тижнів. Яке рішення і ким – так і залишилось невідомим.

Варто сказати, що у Попова – дійсно команда, бо не дають своєму шефу ганьбитися наодинці. 2 лютого цього року головний архітектор Києва Сергій Целовальник заявив, що офісний центр над метро “Театральна”, буде демонтовано. Чи була виконана обіцянка Целовальника – повторюю, кожен може переконатись, адреса відома.

Цікаво, які заяви з приводу Гончара 17-23 зробить Попов, і чи вибире знов середу як день прогнозованої зупинки будівництва.

Спосіб 2. Фальшувати висновки комісії, що розбиралася із законністю будівництва

19 березня Азаров доручив Попову всебічно перевірити три найбільш скандальні будівництва, зокрема, і Театральну.

Комісія дійшла висновку – будову треба демонтувати. Але, у фінальному документі, в котрому містились висновки, а також їх обґрунтування, дивним чином зникли абзаци. Зокрема – про таку важливу з точку будівельних норм обставину, що відстань від забудови до сусідніх домів становить 6,4 метра, тоді як має бути не меншою, ніж 16.

Підписав фальшивку все той же підлеглий Попова – головний архітектор Целовальник.

Та сама комісія, тим самим документом зафіксувала свої висновки і з приводу будівництва на Гончара 17-23. Абзаци, котрі зникли з благословенного Целовальником документу, і котрі стосувалися цього будівництва, були навіть більшими за обсягом, ніж ті, що стосувались Театральної.

Мабуть, забудовнику на Гончара “захисники міста” з КМДА дадуть збудувати будівлю ще вищу.

Спосіб 3. Примудритися не зупинити будівництво за наявності багатьох підстав

По-перше, забудовник – ТОВ “Альянс-Центр”, що пов’язане з Вагіфом Алієвим, бізнес-партнером Дмитра Фірташа – не має права власності чи оренди на ділянку, котру облюбував під будівництво.

28 березня 2011 року за позовом заступника Генерального прокурора Апеляційний господарський суд Києва поставив крапку в судових суперечках навколо ділянки, скасувавши вимогу “Альянс-Центру” до КМДА видати їм держакт на право власності.

По-друге, 10 січня 2010 року, інспекція державно-будівельного контролю Києва скасувала дозвіл на виконання будівельних робіт. З тих пір інспекція регулярно видавала приписи про зупинку будівельних робіт, які так само регулярно ігнорувалися.

По-третє, своє слово сказала і експертна спільнота. Члени містобудівної ради, до яких звернувся Попов, більшістю голосів ухвалили рішення, що зведення торговельного центру над станцією метро “Театральна” є помилкою.

За наявності приписів про зупинку будівництва, “вето” містобудівної ради Попов зумів довзолити забудовнику спокійно звести будівлю у себе під боком – на землі, котра ніяк забудовнику не належить. З такою сумнівною завзятістю навряд чи Попов взмозі зупинити будівництво Fresco Sofia, котре особисто захищають депутати Партії Регіонів.

Отже, випробуваних способів підірвати свою репутацію, невдало удаючи борця з незаконним будівництвом, у Попова досить. Залишається сподіватися, що закон великих чисел врешті стане на сторону ставленика Януковича, і в цей раз йому якимось чудесним чином пощастить.

Ігор Луценко, журналіст, активіст громадянської ініціативи “Збережи Старий Київ”

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 30

Модифіковано : 9.07.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.