Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

2005 р. Церкви Холмської єпархії

Перша згадка про церкву в селі Сульмичі датується 1436 р. 1, а у 1488 році згадується монастир в селі Гущка Сербинова, 2 що існувало поряд. Присілок Монастирок з православним монастирем згадується у 1540 р. 3 У 1573 р. вже сільську парафію Сульмич наділив привілеєм Ян Осєцкі, староста ольштинський. 4 На Білопольському соборі духовенства Холмської єпархії 1749 р. був місцевий священик Матвій Лашкевич, декан замойського деканату. 5 Ще у 1870 р. у акті візитації Михайла Куземського зазначено, що дерев’яна сульмицька церква ремонтується. 6 З 1875 р. – православна. У 1880-1883 рр. коштом уряду збудовано нову муровану церкву з дзвіницею, зв’язаною з нею. 7 З 1919 р. – костел, у 1919-1922 рр. перебудована – надбудовано вежу-дзвіницю. 8 Під час німецької окупації в селі діяла відновлена православна парафія. 9 Після війни церква знову перетворена в костел Воздвижения Чесного Хреста і відремонтована у 1954-1958 рр. Чергові ремонти вже костелу здійснено у 1965 та 1970 рр. 10

Розташована на високому пагорбі над долиною річки Волиці, навпроти села Сульмичі. Ймовірно, тут давніше існував невеликий монастир, від якого хутір, а пізніше і окреме село отримали назву. Церковне подвір’я оточене високими старими липами. Мурована тинькована споруда, зведена в класицистичному стилі, з бароковими завершеннями, отриманими під час перебудови 1919-1922 рр. Складається з квадратової нави, до якої зі сходу прилягає незначно вужчий гранчастий вівтар з двома прямокутними ризницями по боках і додатково прибудованою ризницею з півдня, а з заходу – рівноширокий вівтарю бабинець з присінком з заходу. Вищий об’єм нави вкритий чотирибічним дахом, завершеним вузьким восьмибічним барабаном, вкритим бароковою банею з ажурним ліхтарем і маківкою. Нижчий вівтар накритий п’ятисхилим, а рівновисокий наві бабинець – двосхилим дахами. Над присінком здіймається два яруси ( верхній – восьми-бічний) вежі-дзвіниці, вкритої бароковою банею з ажурним ліхтарем і маківкою. Тиньковані стіни завершені профільованим ґзимсом. Внутрішній вистрій втрачений.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

2. Gil A. Prawosławna eparchia Chełmska do 1596 roku. – Lublin-Chełm, 1999. – S. 151.

3. Там само. – S. 169.

4. Там само. – S. 170.

5. Петрушевич А. Краткое известіе о Холмской єпархій и святителях ея. – Львов, 1866. – С. 241.

6. ЦДІА, фонд 201, опис 1, справа 3326, аркуш 19а.

7. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 586.

8. Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. – Warszawa, 1993.

9. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм, 1941. – С. 61.

10. Zabytki architektury i budownictwa w Polsce. Województwo Zamojske 48. Ośrodek dokumentacji zabytków. – Warszawa, 1991. – S. 78.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 296 – 297.