Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Гайнівка м-ко

Гайнувка до Першої світової війни була маленьскою місцевістю. За російського царя ця місцевість була запповідником. Рубки тут розпочали під час Першої світової війни німці. Після встановлення на цих землях польської держави розпочалося активне використання запасів деревини Біловезької пущі, яке виправдовували необхідністю побудови полської держави. Сюли з'їїжалися нові робітники з усієї Польщі. З'явилися тут і українці. Платили робітникам мало. Але тут була робота та можна було прожити.

Ще до 1922 р. в околиці Гайнувки з'явилися деякі українці з армії Булаха-Балаховича. Також у Біловіжі з'явилися солдати білої армії – українці.

З 1922 у Гайнівці працювала група інтернованих вояків Армії УНР. Група складалася з колишніх вояків 1-ї Запорізької, 4-ї Київської Дивізій УНР та Херсонської дивізії Армії УНР. У 1920-их роках ветеранська громада складала 250 чоловік під керівництвом сотника Прокопа Моркотуна. До її складу входив відомий хорунжий Василь Луцик, який згодом виїхав до російської зони окупації України.

Відомо що в 1924 р. до гайнувки прибули 250 емігрантів. Поховання вояків Армії УНР на цвинтарі в Дубінах, 2010 р. На православному цвинтарі є група поховань українських вояків, а могила козака Армії УНР Григорія Ковальчука (*02.02.1900 — †13.05.1973) знаходиться на території церкви Св. Дмитра.

До серпня 1923 р. в Гайнівці засновано відділ УЦК, яке діяло до початку Другої світової війни у 1939 році. Першим головою відділу УЦК у Гайнівці був Прокіп Моркотун, заступником Іван Кононенко, а секретарем Василь Корніїв.

У міжвоєнні роки в Гайнівці вирувало активне громадсько-культурне життя української громади. Щороку у березні організовувалися Шевченківські свята, панахиди у церкві в селі Дубини, вистави і концерти в театрі.

У травні 1931 року на цвинтарі в Дубинах був встановлений триметровий монумент з залізним хрестом. Пам'ятник побудований за кошти громади і присвячений Борцям за Україну. На цвинтарі спочило біля 30-ти колишніх старшин і козаків Армії УНР, відомі імена кількох: сотник Пилип Барський, Бідненко, Борботко, Булґарський, Ганін, Резнік.

На 1933 рік у Гайнівці відкрилась початкова українська школа для дітей, учителькою якої була Романова. Також діяв дитячий садок на 50 дітей.

З початком Другої світової війни українськi організації Гайнівки перестала існувати. Частина громади емігрувала на Захід, інші були депортовані репресивними радянськими органами.

У 1987 році у місті засновано гурток Українського суспільно-культурного товариства. Наразі, тут діє відділ ОУП в Гайнівці. Голова – Роман Сидорук (2020 р.).

На православному кладовищі могили вбитих у 1941–1943 рр., у тому числі Петра Шевчука (1895–1941), воїна армії УНР, убитого нацистами;

Джерела:

Підготував І. Парнікоза, НІАМ "Київська фортеця".