Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

Пунта-Аренас

Пунта-Аренас (ісп. Punta Arenas — «піщаний мис») — місто на півдні Чилі на березі Магелланової протоки, столиця регіону Маґаянес і Чилійська Антарктика, який крім території Магелланії (Південної Патагонії та Вогняної землі) включає також спірні території, що знаходяться за 60° південної широти і що потрапляють в зону дії Антарктичного договору. Розташований в місті аеропорт — одне з небагатьох місць, звідки літаки літають в Антарктиду.

В Пунта-Аренасі наявні численні сліди піонерів освоєння Антарктики. На похований Адольфо Андресен, який в 1903 р. розпочав промисел горбачів та морських левів у протоці Магеллана, а в 1907 р. заклав Магеланське китобійне товариство.

– у 1910 р. тут було влаштовано урочистий сніданок на честь Жана-Батиста Шарко – французького дослідника, відкривача Аргентинських островів, де знаходиться українська антарктична станція «Академік Вернадський».

А у готелі «de France» зупинявся Адріан Герлах і його екіпаж, зкорема Генрік Арцтовський та Руаль Амундсен. Тут також гостював Жана-Батист Шарко. Оригінальна , на жаль, не зберіглася.

На центральній площі розташований також так званий , в якому наразі розміщується Чилійський полярний інститут. Хуан Бланчард був партнером Магеланського китобійного товариства, яке першим розвинуло кривавий китобійний промисел на Південних Шетландських островах та вздовж Антарктичного півострова.

Пошта, яка розташовувалася поблизу сучасного готелю «Cabo de Hornos» біля будинку Бланчарда забезпечувала для антарктичних експедицій зв’язок. Звідси розсилав листи Роберт Скотт, коли прибув на судні «Discovery» до Пунта-Аренаса з Нової Зеландії після експедиції в Антарктику 8 липня 1904 р.

відвідували під час експедиції судна «Terra Nova» Едвард Вілсон та Роберт Скотт. У соборі є пам’ятна дошка Магеланського китобійного товариства.

, який надавав допомогу Роберту Скотту.

, на якому 16 грудня 1908 р. відбулося прощання Ж. Б. Шарко з губернатором та французькою громадою міста. Тут Шарко отримав письмову згоду Магеланського китобійного товариства підтримати його експедицію вугіллям і всім необхідним. До сьогодні рештки цього молу не збереглися.

В будівлі Першої компанії пожежників гостювала 1897 р. перед експедицією в Антарктику команда бельгійського дослідника А. де Герлаха, що включала польського дослідника – у період перед Другою світовою війною професора Львівського університету Г. Арцтовського. Експедиція Герлаха вперше підійшла з півночі до району Аргентинських островів. У залі цієї ж компанії було влаштовано урочисту подію на честь врятованих судном «Yelcho» учасників експедиції Шеклтона та капітана Луїса Пардо – героя порятунку експедиції.

Зберіглася , де зупинявся шведський полярний дослідник О. Норденскельд. У готелі «Космос» також Річард Берд влаштував прийом для місцевої еліти. Полярний дослідник Георг Хуберт Вілкінс під час перебування в місті був запрошений на прийом у готель «Космос» та Британський клуб.

На жаль, не зберігся до нашого часу , в якому перебував 1916 р. Е. Шеклтон. Наразі тут паркінг. Натомість збереглися будівлі , та , в яких дослідник виступав з лекціями. Проте, найбільш промовистим був виступ члена його команди Франка Вілда з показом фотографій драматичної експедиції «Endurance» в міському театрі ().

Капітана Луїса Пардо та членів екіпажу «Yelcho» приймали також в садибі другої компанії пожежників, яка розташовувалася на .

В приміщенні відкритого в 1915 р. , в 1916 р. було прийнято капітана Луїса Пардо та евакуйований йог судном «Yelcho» екіпаж судна «Endurance». Це було пов’язано зі зближенням південних слов’ян та Англії перед Першою світовою війною. Шеклтон звернувся до присутніх спочатку на хорватській мові: «Clanove Jugosloveny fala liepa na ljubavi» -«Шановні південні слов’яни дякую вам за любов!».

. Тут помер капітан Адольфо Андресен в 1940 р. Perce Blackborow – мододий член команди судна Шеклетона «Endurance» був госпіталізований тут більше ніж на два місяці у 1916 р.

В Пунта-Аренасі також зупинявся Річард Берд на судні «Bear» в 1939 р. Його приймали місцеві авторитети, він також відвідав розташовані поблизу місцевості, такі як Ріо Секо, форт Бульнес та Порт Голоду. Він взяв на борт в якості гостей двох чилійських морських офіцерів: Фредеріка Бонерта та Ексікеля Родригеза, які зробили перший фільм про Чилійську Антарктику.

В місті перебував також дослідник Антарктики Фінн Ронне.

В місті зберігся невеликий одноповерховий дерев'яний будинок ініціатора просування Чилі в Антарктику генерала Рамона Каньоса Монталви .

Елегантний колишній будинок Альфонсо Ру зараз є об'єктом ВПС , де планується більшість чилійських повітряних операцій та експедицій на Білий континент.

У селищі Ріо Секо збереглися рештки мола, до якого пристав пароплав «Yelcho» після повернення з порятунку експедиції Е. Шаклетона на острові Елефанта 3 вересня 1916 р. Зараз цей мол носить назву .

Наразі Пунта-Аренас є однією з головних брам до Антарктики. Він є базою американської національної наукової фундації (NSF), яка обслуговує операції в Антарктиці. Тут базуються американські криголами «Laurence M. Gould» та «Nathaniel B. Palmer». Портом користуються також чилійські криголам «Óscar Viel», транспортний корабель «Aquiles» та сторожовик «Lautaro», корейський криголам «Araon», німецький «Polarstern», іспанські «Las Palmas» та «Hespérides», перуанський «Humboldt», угурвайський «Vanguardia», а також бразильські кораблі «Ari Rongel», «Almirante Maximiano». В 2014, 2017-2023 рр. саме через Пунта-Аренас відправляються Українські антарктичні експедиції на українську антарктичну станцію «Академік «Вернадський». тут швартується і український криголам «Ноосфера».

З міста в складі українських та міжнародних експедицій вирушають на дослідження Антарктики також українські вчені. У лютому 2014 р. через Пунта-Аренас добирався до Антарктики український біолог – член сезону 19-ї Української антарктичної експедиції Іван Парнікоза. Він проживав в готелі . В березні-квітні 2018 р. через Пунта-Аренас відбувалася ротація 22-ї та 23-ї Українських антарктичних експедицій. Члени експедиції проживали в та

У 2017 році в Пунта-Аренасі з’явилася перша офіційна мешканка – українка, урожденка Харківської області.

В 2018 р. у лікувався евакуйований по стану здоров`я зі станції «Академік Вернадський» український зимівник Микола Весельський.

Сезон 2019 р. зупинявся в цілій низці готелів та хостелів: «Tatys», , та вищевказаному «Diego del Almagro». Перед відправленням в 2019 р. склад сезонної української експедиції мав зустріч в .

В квітні 2020 р. в Пунта-Аренасі на ізоляції у зв’язку з епідемією коронавірусу в перебувала 25-та Українська антарктична експедиція. А в травні того ж року тут перебували 24-та експедиція та сезон, які розмістилися в тому ж готелі «Patagonia» та .

В 2021 рр. українські полярники знову зупинялися в готелі «Patagonia» (сезон та три члена зимівлі 26-ї УАЕ по дорозі в Антарктику), а також – зимівля 25-ї УАЕ по дорозі додому та – основний склад зимівлі 26-ї УАЕ (по дорозі в Антарктику) та сезонний загін 26-ї УАЕ (при поверненні).

В 2022 р. члени Української Антарктичної експедиції зупинялися у хостелі перша група сезону, (решта сезону), – зимівники 27-ї УАЕ.

січні 2023 р. учасник чеської та української антарктичних експедицій харків'янин Антон Пуговкін зупинявся разом з чеською командою у згадуваному вище хотелі «Navigantes». У грудні 2024 р. тут же мешкали українські полярники, що працювали на острові Нельсон та в районі Аргентинських островів.

Над входом до Чилійського полярного інституту вивішені прапори усіх країн Антарктичного договору, серед яких і Україна. На видовій площадці міста – на стовпах прибиті вказівники відстаней до різних міст світу. Серед них – українські Севастополь та Київ.

В Пунта-Аренасі швартуються риболовецькі судна під українським прапором: «Simeiz», «Koreiz», «Fortuna», «Marigolds» та «Polus-1», тож місто відвідують українські моряки.

24 квітня 2021 р. в порту міста помер капітан українського риболовного судна «Marigolds» Бигичев Володимир Васильович родом з Житомирщини.

Джерела:

Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».