2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Церква Різдва богородиці

Церква Різдва Богородиці, збудована в 1643 р., належить до найдавніших пам’яток дерев’яної архітектури Волині з характерним для них складним нашаруванням різних будівельних етапів. Сучасний вигляд споруди склався внаслідок капітальної реконструкції храму в 1784 р. Разом з тим від старого здомишельського храму 1643 р. у перекритті нави зберігся рідкісний різновид рубленого склепіння. Він являє собою традиційний для найдавніших церковних будівель України пірамідальний верх чотиригранної форми, ускладнений улаштуванням у нижніх кутах перекриття чотирьох невеликих додаткових граней. Це дає змогу своєрідну конструкцію перекриття над навою вважати одним з маловідомих видів рубленого склепіння перехідного типу – від чотири- до восьмигранного, що надає пам’ятці особливої наукової цінності.

Історико-архітектурне значення пам’ятки не вичерпується наявністю в її структурі будівельних архаїзмів, а багато в чому визначається виразністю зведеної в 1784 р. споруди. ЇЇ композиційну основу становлять прямокутний, витягнутий у поперечному напрямку бабинець з дзвіницею на 2-му та 3-му ярусах, прямокутна, витягнута в поздовжньому напрямку нава з хорами в західній частині, а також гранчастий вівтар з двома симетрично розташованими об’ємами допоміжних приміщень. Усі тричасгини споруди мають однакову висоту й об’єднані спільним двосхилим дахомз пластичним закругленням на західному та східному фасадах. Особливої виразності будівлі надає шестигранна дзвіниця над бабинцем, скульптурна пластика якої підкреслена невисокою аркадою-галереєю 3-го ярусу. Композиція церкви відзначається тонким моделюванням форми та вишуканими пропорціями, що дає змогу зачислити її до найкращих зразків дерев’яної архітектури Полісся.

В.Т.Завада

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 91.