Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Паспортна інформація

Городище, три селища, фортеця (літописне місто Попаш)

Пам’ятка археології

Розміщення:

Сумська обл., Недригайлівcький р-н, 0,5 км на захід від с. Засулля, урочище Гульбище та Мазепина гора, правий берег р. Сули.

Загальний опис:

Городище Гульбище – цитадель літописного м. Попаш, знаходиться на мисі третьої надзаплавної тераси правого берега р. Сули. Площа розміром 240×65-85 м, з північної напільної сторони укріплено валом заввишки 2 м і ровом глибиною 3 м. Мисова частина захищена башньоподібним підвищенням, а схили – ескарпами. Культурний шар має потужність до 0,5 м і містить матеріал скіфського часу та XII-XIII ст. На поверхні площі після розорювання знайдені буси, бронзові кільця, залізні ножі, уламки скляних браслетів та наконечник сулиці. Розріз вала виявив обгорілі дерев’яні зруби, основи вала і частину житла з глинобитною грубою.

Селище “Засулля-1” займає основу миса в 50 м від рову городища і має розміри 200×100 м, заходячи на сусідній мис.

Селище “Засулля-2” розташоване у 200 м на північний схід від Гульбища за яром. Розміри його 150×80-100 м.

Селище “Засулля-3” займає схил від підніжжя Гульбища і Мазепиної гори до заплави, перетинається дорогою з с. Засулля до с. Бродок.

Матеріал селищ синхронний знахідкам на городищі.

Городище “Мазепина гора” розташоване у 100 м на захід від Гульбища на аналогічному мисі. Укріплення прямокутної конфігурації збудовані в XVII ст. на культурному шарі давньоруського селища.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Первинне укріплення на Гульбищі відноситься до скіфського часу. Біля середини XII ст. на скіфському городищі оновлена оборонна система і створено м. Попаш, яке згадується в статті 1147 р. Іпатіївського літопису. Місто оточували три великі відкриті поселення. Одно з них знаходилось у 100 м на захід від Гульбища і розташовувалось на вузькому мисі, у XVII ст. було укріплене фортецею, валом і ровом. Сучасна назва – Мазепина гора. Вперше згадується Філаретом у 1958 р. і обстежено В.Г. Ляскоронським в кінці XIX ст. Потім зведення про нього взяті з даних Центрального статистичного комітету 1873 р., які опублікував Н.Е. Макаренко.

У 1946 р. городище вперше обстежене Ф.Б. Копиловим, а у 1972 р. Ю.Ю. Моргуновим виявлено городище Гульбище і затверджено комплексний пам’ятник з літописним містом Попаш, який раніше шукали в гирлі р. Попадь. У 1977 р. Ю.Ю. Моргунов провів невеликі розкопки.

Матеріали знаходяться в архіві ІА НАНУ і Роменському краєзнавчому музеї.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення від 23.04.1984 р.

Охоронний № : 1542.

Основна бібліографія, архівні дані:

Ляскоронский В.Г. Городища, курганы и длинные (змиевы) валы в бассейне р.Сулы // Труды XI АС. – Т. 1.- М., 1901. – С. 425.

Макаренко Н.Е. Городища и курганы Полтавской губернии.- Полтава, 1917.- С. 52

Копилов Ф.Б. Звіт про роботу Посульської експедиції в 1946 р. / НА ИА АН УССР, ф. э., № 1946/22.

Моргунов Ю.Ю. Отчет о работе Посульской разведочной группы ИА АН СССР в 1972 г. на территории Сумской обл. УССР/ НА ИА АН УССР, ф. э. № 1972/114.

Моргунов Ю.Ю. Разведки на Сумщине // Археологические открытия 1972 года.- М., 1973.- С. 315.