Банк Нібура
Анатолій Казабаш
Розмір зображення: 761:338 піксел
Фото 2008
Банк Нібура, 1904 (архіт.). Вул. Істоміна, 17.
Успішний розвиток банківської справи та посилення ролі банків у кредитуванні промислово-торговельної сфери в Олександрівську на поч. 20 ст. знайшло своє відображення у виникненні приватних банківських домів. Так, у 1904 в колонії Хортиця з’явився банк «Г.А.Нібур і Ко», який займався фінансуванням менонітських підприємств. Засновник банку – Герман Нібур.
Пізніше, у 1914, банк було реорганізовано у Банківський дім. До експропріації у 1919 комерційний банк Нібура мав уставний капітал 5 млн. крб.
Одноповерхова цегляна будівля, прямокутна в плані, побудована з відступом від червоної лінії вулиці в традиційному для кін. 19 ст. «цегляному» стилі. Лаконічний і стриманий вигляд будівлі не позбавлений елементів декоративності. Вхід в будинок виконано по центральній осі дворового фасаду.
Центральний вхід будинку змінено пізнішою добудовою тамбуру з силікатної цегли. Вікна житлових приміщень виконані в прямокутній формі із заокругленою верхньою частиною. Низ вікна має виступаючу підвіконну полицю. Нарядність будинку додає широкий карнизний пояс у верхній частині будівлі з виступаючих рядів цегляної кладки. Міжвіконний простір розділено пілястрами, виконаними в строгому стилі, що створює візуальний ефект масивності будівлі. Дах чотирисхилий, вкритий шифером.
Внутрішнє планування будинку коридорне з розташуванням кімнат по два боки. Пізніші перебудови виконані в близькому стилі до загальної архітектури будівлі. Всі прибудови призвели до порушення початкової симетрії будинку.
За радянських часів будівля банку використовувалась під сільськогосподарську контору. Сьогодні приміщення орендує юридична фірма.
[Карагодин А.И. История Запорожского края (1770 – 1917). – Запорожье, 1998. – С. 186-187; Friesen R., Shmakin S. Into the past Buldings of the Mennonite commonwealth. – Manitoba, 1996. – Р. 48.]
Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 173.

