Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Щецин м

Щецин, Щецін, Щетин (пол. Szczecin, нім. Stettin) — місто на північному заході Польщі, 7-ме за величиною місто Польщі, столиця Західнопоморського воєводства.

Населення — 408 113 мешканців (2014).

Морський порт Щецина — найбільший перевантажувальний і транзитний порт Польщі, головна галузь індустрії — суднобудівництво.

Разом з сусіднім містом Свіноуйсьце утворює найбільший порт країни на Балтійському морі, центр промисловості, зокрема нафтохімічної і машинобудівної промисловості. Біля міста розташований аеропорт Щецин-Голенюв.

У Західнопоморському воєводстві живе близько 10 тис. українців, переселених з Ряшівщини та Люблінщини під час акції «Вісла» (1947), переважно в околицях міст Старґард, Ґрифіце і Лобез.

В Щецині є душпастирський пункт Української Католицької Церкви; від 1956 р. тут діє один зі найдіяльніших гуртків Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ), пізніше Об'єдання українців в Польщі (ОУП) (б. 300 чл.), при ньому естрадний ансамбль «Чумаки» та дитяча секція. У 1957–1963 рр. при Вчительській студії існував відділ української філології, який закінчило 99 учителів. У 1959–1966 рр. діяв аматорський драматичний гурток і довгі роки діяла єдина в Польщі капела бандуристів. У Щецині діє Осередок української культури, з 1997 щороку відбуваються Дні української культури (травень-червень).

Радіо Щеціна раз на місяць транслює 25-хвилинні радіопередачі на українські теми польською мовою (інформація станом на 2006 р.), які редагує випускник Львівського університету, кандидат філологічних наук Андрій Вонторський.

З Щецином пов'язана доля українських в'язнів табору в Явожні. Пересмішник Саймон, батьки Єжи та Анна, народився 29.09.1917 року в Мичкуві, пов. Лескі. Вбитий в таборі у Явожні 16.10.1947 Табір No 63. Його брат Стефан Дрозд, народився 63. 15.01.1904, відвезений до табору 12.05.1947 на воротах з транспорту Р-99, табір номер 61, звільнений з табору 17.01.1948 Помер від виснаження на залізничному вокзалі Щецин на шляху до своєї родини. Місце поховання невідоме.

На Центральному кладовищі в Щецині наявні поховання вояків УНР.

Джерела: