Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Церква Різдва богородиці

Церква Різдва богородиці

Розмір зображення: 590:800 піксел

Найдавніші згадки датуються 1501 р. 1 Першу православну парафію у місті ериґував у 1564 р. князь Роман Федорович Сангушко. 2 У 1569 р. при церкві створено братство. 3 На початку XVII ст. парафія стає греко-католицькою. У 1726 р. збудовано нову дерев’яну будівлю. 4 Її опис подано у акті візитації 1726 р.:

“Церква дерев’яна, велика, з фундаментом, нова. Структури доброї. Дах на церкві новий ґонтовий, баня з маківкою і величним залізним хрестом щедро бляхою оббита, у вікнах восьмерика бані постаті апостолів вдячно зображені, між якими Христос розп’ятий. Решта ще не викінчена. Дзвіниця над бабинцем стовпова, нововиведена з церквою, під дахом. Вівтар великий, з окремим дахом ґонтовим і хрестом малим… В бані два малі вікна. Склепіння підняті вгору”. 5

Акт візитації 1775 р. доповнює:

“Та церква порядно будована, опасанням, тертицями критим, обведена. Вікон в наві в олово оправлених три, у вівтарі – два, третє – округле в даху під самою банею. Нава склепінням, як і вівтар, виведена, вся ґонтами крита. Баня на ній, в якій сиґнатурка під бляхою з залізним золоченим хрестом, з вікном одним між оббудуванням. Дзвіниця над бабинцем стовпова з вісьмома дзвонами. Двері з бабинця в наву, а над ними хори. Підлога в церкві з дощок, а у вівтарі з цегли. У вівтарі двері на цвинтар”. 6

Ця церква отримала додаткові надання від дідича Антонія Потія у 1742 р. 7 У 1790 р. дерев’яна будівля згоріла. 8 Місцевий жіночий васили-янський монастир згадується у “Діяріуші” єпископа Максиміліана Рилла9 (єпископ Холмсько-Белзький у 1759-1784 рр. ). У 1840-1842 рр. коштом Антона Замойського за проектом невідомого петербурзького архітектора збудована нова мурована церква, в якій було встановлено органи і іконостас. 10 При проведенні у 1867 та 1872-1874 рр. заходів, пов’язаних з очищенням від латинізації греко-католицького обряду, в місті відбулися акції протесту парафіян, був вчинений сильний опір. 11 У 1873 р. церква ремонтована, а наступний ремонт відбувся під керівництвом військового архітектора полковника Москвіна у 1882 р., 12 тобто вже після переходу парафії на православ’я у 1875 р.

У 1891 р. 13 парафія звернулася до єпархіального управління з просьбою про дозвіл на розширення існуючої споруди, яка була замалою для громади. Проект розширення, а, фактично, нової будівлі в російсько-візантійському стилі, розробив, ймовірно, синодальний архітектор академік Віктор Сичуґов, а кошторис – повітовий володавський інженер-архітектор Г. Волинський. 14 Після отримання дозволу на будівництво він мав вести нагляд. Будівничим був Петро Ксенєк, що підписав контракт у травні 1893 р. 15 В червні цього ж року назначили вести нагляд за будівництвом інженера шляхів сполучення, надвірного радника Касперовича. 16 Стара мурована прямокутна будівля до грудня була розібрана і виведено фундаменти та стіни нової на висоту двох аршинів. На вересень 1894 р. будівлю майже завершено. 17 Іконостас для церкви виконав столяр з Варшави Андрій Цєшинський. 18 Освячено повністю завершену церкву у серпні 1895 р. 19 Все будівництво велося коштом уряду. У 1903, 1905 рр. церква ремонтувалася, а у 1910-1911 рр. проведено ґрунтовний ремонт. 20 У 1914 р. було пошкоджено головну баню. Весь міжвоєнний період церква була діючою. Зачинена щойно у 1947 р. після виселення українців, але вже 1957 р. відновлена парафія і церква відчинена. 21

Розташована над берегом р. Буг, в центрі міста на схід від Ринкової площі. Орієнтована, мурована з цегли, тинькована споруда. В плані грецького хреста. Складається з великої квадратової нави, прямокутного вівтаря з гранчастою апсидою зі сходу з двома гранчастими ризницями по боках, які створюють враження трьох апсид, видовженої фронтової частини і вежі з заходу з бабинцем і хорами на ярусі. Нава ззовні увінчана складною банею зі сліпим циліндричним барабаном, завершеним витягненою цибулястою банею. Бічні прямокутні рамена вкриті двосхилими дахами з мурованими хрестами на кінцях гребенів. Над присінком здіймається висока триярусна вежа-дзвіниця, накрита високим восьмибічним наметом зі сліпим ліхтарем і маківкою. По боках її фланкують ще дві низькі цибулясті маківки, поставлені на дахах бічних приміщень при бабинці. Стіни церкви тиньковані, багато прикрашені візантійським і неоросійським декором. В інтер’єрі нава перекрита куполом на парусах, бічні рамена хреста мають циліндричні склепіння. Зберігся іконостас та вистрій кінця XIX – початку XX ст.

На початку 1990-х рр. у місті створено жіночий православний монастир, який має продовжувати традиції давнього монастиря в Турковичах.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

2. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1893. T. 13. – S. 711.

3. Шайдецкий В. Историко-статистическое описание церкви и прихода Влодава. // ХВЕВ. 1888, № 1, С. 16.

4. Поворозник М. Альбом українських церков. Закарпаття, Лемківщина, Холмщина та Підляшшя. – Лондон, 1988; Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780, a. 261.

5. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780, a. 261.

6. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 774.

7. Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – С. 252.

8. KZSzP. Z. 18. Powiat Włodawski. – Warszawa, 1975. – S. 67-68.

9. Сенюк К. с. ЧСВВ. Сестри Чину святого Василія Великого в Україні. // Документи Патріаршого Собору Української Греко-Католицької церкви. Перша сесія. Жовтень 1996. – Львів, 1998. – С182.

10. Gawarecki H., Marszalek J., Szczepanik Т., Wójcikowski W. Lubelszczyzna. – Warszawa, 1979. – S. 143; Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1893. T. 13. – S. 711; Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992.

11. Pruszkowski J. Martyrologium czyli męczeństwo Unji Świentej na Podlasiu. Lublin, 1921. – S. 246-253.

12. Ochrona zabytków. 1993. N2. S. 180-185.

13. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmsko-Warszawski Duchowny Konsystorz Prawosławny, Sygn. 629; KZSzP. Z. 18. Powiat Włodawski. – Warszawa, 1975. – S. 67-68.

14. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmsko-Warszawski Duchowny Konsystorz Prawosławny, Sygn. 629.

15. Там само.

16. Там само.

17. Там само.

18. KZSzP. Z. 18. Powiat Włodawski. – Warszawa, 1975. – S. 67-68

19. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmsko-Warszawski Duchowny Konsystorz Prawosławny, Sygn. 629.

20. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 342, аркуш 2.

21. Церковний календар. 1989 р. Сянок.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 128 – 130.

Підготували М. Жарких та І. Парнікоза (НІАМ "Київська фортеця").