Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Собор святих Антонія і Феодосія

Мурований собор збудував у 1756-1758 рр. майстер С.Ковнір за зразком собору Різдва Богородиці в Козельці. У кінці XIX ст. з заходу до нього прибудовано дерев’яний притвор, розібраний під час реставрації 1974-1980 рр.

Будівля розташована на відрозі хребта поряд з городищем і є головною містобудівною домінантою Василькова. Собор – квадратний у плані, чотиристовпний, з півкруглими апсидами, що прилягають по сторонах світу, увінчаний п’ятьма банями: центральною – на попружних арках, які опираються на чотири стовпи, бічними – над кутовими камерами між раменами просторового хреста.

Фасади вирішено в пізньобарокових архітектурних формах із впливом стилістики архітекторів І.Григоровича-Барського, А.Квасова, М.Юрасова. Найприкметнішою рисою будівлі є сегментні фронтони з карнизами подвійної кривизни, що увінчують апсиди. Стіни розчленовано пілястрами з капітелями композитного ордера й увінчано повним розкріпованим антаблементом. Надто великі, немасштабні вікна і двері мають лучкові (вікна) та аркові (двері) перемички, тягнені “вухасті” наличники й сегментні сандрики. Оригінальністю відзначаються капітелі пілястр підбаиників, вирішені на основі мотиву квіткових розеток. В інтер’єрі частково збереглися поліхромні монументальні олійні малювання кінця XIX ст.

Споруда потинькована й побілена; дахи й бані укриті покрівельною сталлю по дерев’яних кроквах і кружалах; маківки та хрести позолочені.

Собор у Василькові є типологічне унікальною пам’яткою пізнього бароко.

В.В.Вечерський

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 130.