Паспортна інформація

Давньоруське місто Василів

Пам’ятка археології

XII-XIII ст.

Розміщення:

Чернівецька обл., Заставнінський р-н, с. Василів, нинішня територія села, південна і західна околиці.

Загальний опис:

Давньоруське місто Василів займало територію сучасного села, що простягається з південного заходу на північний схід на 2,5 км і з заходу на схід до 1 км, й виходило за його межі на півночі і півдні на 250-300 м, а на заході – до 1 км. Загальна площа пам’ятки – понад 3 км2. На сході давньоруський Василів на протязі 2,5 км омивався водами Дністра, на півночі обмежувався сучасною дорогою, що веде на Кулівці і повністю включає в себе урочища Замкове, Монастир, Старе Кладовище і Хом.

Вздовж Дністра поверхня пам’ятника рівнинна, на півночі і заході окраїни в бік села похилі і порізані балками та пагорбами, а на південному заході і півдні переходить в круті і обривисті та кам’янисті береги другої надрічкової тераси. Бурхливий потік, що витікає з с. Чуньків і проходить через Василів, глибоко врізається в вапнякові породи при впаданні в Дністер і утворює разом з Дністром високий скелястий мис(урочище) Хом, який в IX-X ст. використовувався, як природне укріплення. На мису стояв феодальний замок, який з напольної сторони укріплювався частоколом. Сліди укріплення добре читаються при виході в кам’яний кар’єр.

Розкопки на території замку дали багатий матеріал. В центрі замку стояла церква та інші будівлі. Серед знахідок виділяються: бронзовий складений хрест-енколпіон (роботи київських майстерень), підсвічники, емальована керамічна плитка, уламки посуду XII-XIII ст.

В центрі міста на території старого кладовища стояв білокам’яний храм – кафедральний собор – прекрасно спланована велична споруда, що вражає чудово продуманими пропорціями і широтою задуму.

Храм чотиристовпний з трьома напівкруглими апсидами та однією банею. Стіни з намівтесаного каменю, прикрашені різбленими візерунками. Підлога укладена різнокольоровими кахельними плитками. Собор зруйнований, залишилися фундаменти 13,5×21,5 м, прямокутні в плані з трьома апсидами зі східного боку. Товщина стін фундаментів до 1 м. Висока церква виднілася на багато кілометрів і була орієнтиром для торгових караванів, що йшли по Дністру. Навколо храму розташоване кладовище з підплитових поховань в одиночних та сімейних ямах. В середині храму, а також за його межами археологічною експедицією краєзнавчого музею розкопано 17 саркофагів, в яких були поховані члени багатих феодальних сімей. Особливий інтерес викликає накривка саркофагу зі “знаками Рюриковичів”, виявлена біля північної стіни храму. В культурних нашаруваннях навколо храму знайдені уламки давньоруської кераміки, керамічні полив’яні плитки, фрагменти скляного браслета та інші речі XII-XIII ст. Більшість з них вийняті з будівельних траншей та будівельного сміття храму.

Всі вивчені матеріали свідчать про те, що храм збудований в XII ст.

На північному сході Василева, в урочищі Замчище, збереглися залишки земляних укріплень (вал і рів), що оточували овальний в плані майданчик 130×110 м. Тут була пристань, біля якої зупинялися торгові каравани, що перевантажували товари на сухопутний транспорт і навпаки. На всій території укріплення виявлений культурний шар XII-XIII ст.- залишки дерев’яної церкви та складських приміщень. Від дерев’яної церкви збереглися рештки кам’яних фундаментів, уламки кераміки, керамічних полив’яних плиток, якими була викладена підлога в храмі. Біля церкви знаходилося кладовище підплитових поховань.

З заходу до Замчища примикає урочище Торжище. На ньому слідів забудови не виявлено. По обидві сторони яру, що проходить на північ від Торжища і Замчища, в стінах простежуються залишки ремісничих майстерень і гончарних горнів.

На віддалі до 1 км на захід від сучасного Василева розташоване урочище Монастирище. Тут в XII-XIII ст. існував монастир, залишки якого зберігаються в скелях яру.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Територія Василева багата пам’ятниками різних епох. Вона була широко обжита вже в епоху міді-бронзи. Пам’ятники цього періоду в великій кількості зустрічаються в урочищі Городище, що розташовані нижче села; в центрі біля стадіону та ін. Залишки городища ранньозалізної доби та слов’янських укріплень IX-X ст. зберігаються на горі Хом. В період Київської держави на території сучасного Василева виростає велике місто, яке підтримує тісні економічні зв’язки з Києвом та іншими містами Русі. В XII-XIII ст. Василів стає важливим торговим пунктом транзитної торгівлі Галицько-Волинського князівства з середземноморськими країнами. В цей період (під 1230 р.) місто згадується в Галицько-Волинському літописі.

Татаро-монгольська навала в XIII ст. привела до занепаду м.Василева, а турецьке завоювання і спустошливі набіги яничарів остаточно підірвали економічне життя торговельного центру. На місці стародавнього м.Василева з’являється село, яке й до цього часу зберегло давню назву.

Вивчення стародавнього Василева почалося в кінці XIX ст. професором Р.Кайндлем. В середині XX ст. пам’ятник вивчав доктор історичних наук П.О.Раппопорт і дав характеристику військових укріплень літописного міста. Протягом 1948, 1958 та 1967 рр. археологічні дослідження на території Василева проводив кандидат історичних наук Б.О.Тимощук, який зібрав багаті матеріали і записав легенди.

Велику увагу вивченню Василевського храму в урочищі Старе кладовище приділив доктор мистецтвознавства Г.Н.Логвин.

Рештки літописного міста досліджувалися шляхом розкопок експедицією Чернівецького краєзнавчого музею в 1948, 1958, 1967 рр. Колекції зібраних матеріалів зберігаються в Чернівецькому краєзнавчому музеї.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно постанови Ради міністрів УРСР № 711 від 21.07.1965 р. “Про затвердження списку пам’ятників мистецтва, історії та археології УРСР”.

Охоронний № : 186 (127).

Основна бібліографія, архівні дані:

Раппопорт П.А. Военное зодчество западно-русских земель X-XIV вв.- Л.: Наука, 1967.

Логвин Г.М. Белокаменный храм XII в. в с. Василеве // Памятники культуры.- М., 1961.- Т. ІІІ.

Тимощук Б.О. Археологічні пам’ятники с. Василева Чернівецької області // Аргеологічні пам’ятки УРСР.- К., 1952.- Т. ІІІ.

Кайндль Р. Археологічні дослідження Василева і Панки на Буковині // Повідомлення Кайзеровської центральної комісії.- 1901.- Т. XXVII.

Тимощук Б.О. Археологічні пам’ятки с.Василева Чернівецької області. – Археологічні пам’ятки УРСР, 1952 р., т. 3, с. 395 – 400.

Ботушанський В.М. та ін. Археологічні дослідження літописного Василева в 1959 р. – Наукові записки Чернівецького ун-ту, 1961 р., т. 50, с. 29 – 33.

Томенчук Б.П. Исследование летописного Василева. – “Археологические открытия 1977 г.”, М., 1978 г., с. 393.

Томенчук Б.П. Исследование летописного Василева. – “Археологические открытия 1978 г.”, М., 1979 г., с. 413.