Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

[1987 р.] Загальний вигляд з позиції А2

[1987 р.] Загальний вигляд з позиції А2

Розмір зображення: 615:800 піксел

Валява

Св. Архангела Михаїла 1791

Валявську церкву збудовано заходами перемиського владики Максиміліяна Рилла. Під час Першої світової війни вона була ушкоджена й згодом відбудована. Після примусового виселення українців, що його доконав польський уряд по закінченні Другої світової війни, церкву перебрали поляки римо-католики і користуються нею до сьогодні.

У Валяві похований перший уніятський єпископ Перемишля, Атанасій Олександер Крупецький, якого висвятив був Іпатій Потій. Владика Крупецький дуже попирав унійні тенденції на Закарпатті (1614 р.) і цим він, до певної міри, причинився до її прийняття приблизно три десятиліття пізніше. Намагання українців, а зокрема українського православного духовенства, підпорядковуватися релігійно Римові мало своє оправдання, бо воно відбувалося якраз у часі, коли православна церква була в занепаді, а крім того їй загрожували сильні впливи кальвінізму. Як відомо, унію з Римом проголосив єпископ Мукачева Василь Тарасович в Ужгороді 1646 року, на соборі з участю 63 священиків.

Пригадується теж факт, що перемиський єпископ Максиміліян Рилло (1776-1793) та львівський єпископ Петро Білянський (1781-1798), наступник львівського єпископа, а від 1778 року києво-галицького митрополита, Лева Шептицького (1749-1779), були промоторами організування українського початкового шкільництва, включно до садочків, спираючись на освітні реформи австрійських імператорів – Марії Тереси (1777 р.) та Йосифа II (1781 p.).

Обидва єпископи в значній мірі причинилися теж до визнання української мови офіційною мовою Галичини (1787 p.).

Джерело: Іванусів О. Церква в руїні. – St. Catharines, 1987, с. 228.