Військовий цвинтар вояків УНР

Вадовіце (поль. Wadowice) — воєнне кладовище, ділянка воїнів Армії УНР.

На околицях міста розташовувався концентраційний табір, збудований австрійською владою на початку Першої світової війни для утримання військовополонених із російської та італійської армій. Табір складався з 18-ти мурованих та дерев'яних бараків. В 1919—1920 в ньому утримували західних українців — з 15000 осіб померли від голодного тифу близько 1500.

Після репатріації військовополонених російської армії уряд Польщі використовував його для утримування військовополонених польсько-радянської війни 1920 року та розміщення інтернованих військових частин Армії Української Народної Республіки. На початку 1921 року там перебувало близько 4,5 тисяч українських вояків.

Внаслідок переповнення, браку харчів, опалення та медичної допомоги у таборі була високою смертність: на військовому цвинтарі Вадовиць поховано близько 5 тис. осіб, з них 1,5 тис. вояків УГА та Армії УНР, серед яких — генерал М. Єлчанінов. Цвинтар зберігся до наших днів.

14.08.2019 р. польські скаути вшанували поховання вояків УНР в рамках акції "Полум'я братерства".

Джерела:

Підготував І. Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».