Могила Туряниці І.І.
Омелян Довганич
Розмір зображення: 800:600 піксел
(іст.). На військовому кладовищі «Пагорб Слави». Вул. Героїв, позаду Тріумфальної арки, на центральній алеї, що веде до вершини гори.
Туряниця Іван Іванович (25.05.1901, м. Мукачево – 27.03.1955, м. Ужгород) – діяч робітничого і комуністичного рухів на Закарпатті. Народився у сім’ї залізничника. У 1913-14 – учень слюсаря, потім робітник лісопильні, 1916-17 – сажотрус, у 1917-18 мобілізований в 65 полк австро-угорської армії, після армії працював далі сажотрусом. З 1919 солдат Угорської червоної армії на румунському й чехословацькому фронтах. Арештований і відправлений у табір м. Пряшів (Словаччина).
Повернувшись до Мукачева, рік був безробітним, 1921-22 – сажотрус у м. Будапешт. Наступні два роки провів у тюрмі в м.Ілава (Словаччина) за перехід у Баварію. Згодом служив два роки у 46-му піхотному полку чехословацької армії. 1925-28 – робітник-будівельник у Мукачеві, потім секретар Мукачівського міського й окружного комітетів КПЧ.
У 1930 – секретар Ужгородського міського й окружного комітетів КПЧ. У 1930-33 навчався у Всеукраїнському комуністичному Інституті журналістики в Харкові. Після повернення обраний крайовим секретарем червоних профспілок. У період Карпатської України перебував у Хусті, відтак нелегально емігрував у СРСР, лікувався в санаторії ЦК МОДР у с.Опаліха Московської обл. У 1940-41 – плановик на заводі в Луганську, у 1941-43 – у розпорядженні Народного комісаріату оборони СРСР у Москві. У 1943-44 – офіцер політосвіти і комісар 3-ої бригади Чехословацького армійського корпусу.
Повернувшись у Мукачево, обраний секретарем ЦК КПЗУ, головою Народної Ради Закарпатської України. У 1946-48 – перший секретар Закарпатського обкому і голова виконкому обласної ради. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР (1946), депутатом і членом президії Верховної Ради УРСР (1947). Від 1948 і до самої смерті працював головою облвиконкому.
Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 1-го ст., медалями. Жив в Ужгороді по вул. Анталовська, 12 (район Радванки) в одноповерховому саманному будинку. У 1967 на стіні цього будинку встановлено мармурову дошку сірого кольору (0,65 х 0,25 м) з написом про те, що тут жило подружжя Ганна та Іван Туряниця. Помер і похований в Ужгороді.
На могилі встановлений двоступінчатий надгробок у вигляді вертикальної прямокутної стели з мармуру, що стоїть на двох горизонтальних квадратних плитах. Пам’ятний знак розміщений на бетонному цоколі білого кольору (2,0 х 1,5 м). На лицевій стороні стели в овальному позолоченому обрамленні59 зображено барельєфний портрет з білого мармуру, а під ним позолоченими літерами міститься напис: «Тут похований Туряниця Іван Іванович. Нар. 25.V.1901 р., пом. 27.ІІІ. 1955 р.».
Джерела і Література:
Довганич О., Хланта О. Іван Іванович Туряниця. – Ужгород, 1972; Довганич О. Туряниця Іван Іванович // Енциклопедія Закарпаття: Визначні особи ХХ ст. – Ужгород, 2007. – С.331; Ільницький В., Федака С. Перші особи: історія Закарпаття у біографіях його керівників. – Ужгород, 2011. – С.85-93.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 58 – 59.