Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Церква св.Трійці

Церква стоїть на рівному відкритому місці в центральній частині села і є його архітектурною домінантою. Збудована 1790 р. У 1896 р. первісну семиверху композицію храму ускладнено прибудовою до південної та північної стін нави двох додаткових бічних рамен, прямокутних у плані й увінчаних на гребені даху двома декоративними маківками. Водночас із цим західну двоярусну частину Троїцької церкви (з бабинцем на 1-му і хорами на 2-му ярусі) значно розширено в західному напрямку, а головний вхід акцентовано високим триярусним об’ємом наметової дзвіниці з ґанком на двох стовпчиках. Аналогічні парадні входи влаштовані в обох бічних раменах споруди, і загальна композиція її набула складного, десятиверхого характеру.

Незважаючи на ці, досить значні перебудови, первісне композиційне ядро Троїцької церкви помітно відрізняється за своїми стилістичними ознаками від пізніших нашарувань. Вона є рідкісним зразком семизрубної церкви з сімома верхами, утвореної внаслідок творчого перероблення традиційної схеми українського тридільного триверхого храму, бабинець і вівтар якого фланкують рублені вежі з невеликими однозаломними верхами восьмигранної форми. Обидві західні вежі утворюють в інтер’єрі своєрідні просторові дільниці бабинця та хорів (відповідно на 1-му і 2-му ярусах), а східні використовуються як допоміжні приміщення при вівтарі. Відносно просте композиційне й конструктивне вирішення цих елементів підкреслює домінантну роль розташованого між ними головного тридільного об’єму церкви, який складається з квадратних у плані приміщень бабинця, нави та гранчастого вівтаря, послідовно розташованих по осі захід-схід. Усі вони перекриті розвиненими двозаломними восьмигранними верхами, які помітно відрізняються від бічних об’ємів за висотою та ступенем композиційної складності.

Найповніше домінантна роль бабинця, нави й вівтаря виявлена в інтер’єрі Троїцької церкви більшою висотою та кращим освітленням і розміщенням тут основних композиційних акцентів внутрішнього простору. Головне місце серед них посідає складний за формою фігурний виріз у західній стіні нави, який суттєво збагачує просторовий звязок між тридільним бабинцем та навою.

Художня цінність цього важливого елемента інтер’єру обумовлена не лише його високими пластичними якостями, але й тим, що він є чи не єдиним зразком складного фігурного вирізу, який зберігся в пам’ятках дерев’яної архітектури Житомирського та Київського Полісся.

Унікальна за своїми об’ємно-просторовими, конструктивними та художньо-декоративними ознаками, складністю й оригінальністю вирішення, Троїцька церква не має аналогів у монументальному дерев’яному будівництві України.

В.Т.Завада

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 106 – 107.