2018 р. Звід пам’яток України

Церква Св. Архангела Михаїла 1904 р., (іст.), у північній частині села, при сільській дорозі.

За спогадами старожилів дата побудови церкви припадає на період між 1902 та 1904 рр. Напис на дерев’яному хресті, встановленому у 1992 р. в пам’ять 1000-річчя Волинської єпархії та 90-річчя Михайлівської церкви, дозволяє вважати датою побудови церкви 1902 р. За іншими свідченнями церкву було збудовано 1904 р. Розбіжність цих дат може пояснюватися тим, що 1902 р. може бути датою початку будівництва а 1904 р. – датою освячення новозбудованої церкви.

Дати поточних ремонтних робіт записано на стіні дзвіниці. У 1935 р. роботи проводив майстер Беднарчук, у 1956 р. – Володимир-Волинські майстри, у 1985 р. – луцький майстер Пилип’юк. У 1980-х рр. прибудовано захристію. У 1990 р. підведено водяне опалення, збудовано церковний будинок. В 2002 р. проведені живописні роботи в інтер’єрі церкви.

Церква побудована за типовим проектом у так званому „неомосковському” стилі, вирізняється добре віднайденними пропорціями, а також поміркованим використанням оздоблювальних елементів, що дозволяє віднести її до цікавих зразків сакральної дерев’яної архітектури Волині початку ХХ ст.

За фунціональною типологією пам’ятка є сакральною спорудою.

Габаритні розміри: 18,0 х 7,4 м. Матеріали: дерево на підмурівку з цегли.

Конструкції церкви: зруб; дзвіниці – зруб, каркас. Покриття – бляха. Технічний стан пам’ятки задовільний.

Церква дерев’яна, чотиридільна, однобанна з різновисокими зрубами, з шатровою дзвіницею з заходу. Центральний квадратний в плані, дещо виступаючий зруб нави перекритий низькою шатровою банею на восьмибічному світловому барабані. Четверик нави, восьмерик барабана, як і прямокутний зруб дзвіниці, з чотирьох сторін прикрашені трикутними фронтонами. До п’ятибічної вівтарної частини з південного боку прибудовано захристію, до західної стіни квадратного бабинця – триярусну дзвіницю з високим шатровим завершенням з двома рядами декоративних люкарн. Шатро дзвіниці, нави і дах вівтаря увінчані цибулястої форми маківками на високих глухих ліхтарях. Вхідні двері північного, південного та західного фасадів оформлені відкритими ганками під двосхилими дашками з трикутними фронтонами. Вікна високі, зі стрільчастим завершенням, з профільованими лиштвами. У добудованій захристії вікно прямокутної форми. Стіни церкви шальовані дошками: у нижній частині – вертикально, у верхній – горизонтально, помальовані блакитною фарбою. Північний і південний фасади декоровані накладними рівнораменними хрестами у рамковому обрамленні. Підмурівок – отинькований.

В інтер’єрі бабинець з навою з’єднано трапецеподібною аркою. В наві підкупольний простір відкритий, у вівтарі та бабинці перекриття пласкі. При західній стіні нави влаштовано хори на кронштейнах. Вікна вівтаря та бабинця заповнені вітражами сюжетного і орнаментального характеру, роботи сучасних художників.

У церкві знаходиться двоярусний іконостас, початку ХХ ст. професійного виконання. Матеріали – бляха, олія, різьба, золочення, поліхромія. Двоярусний іконостас професійного виконання.

Ікони намісного ряду – з півкруглими завершеннями, фланковані крученими колонами з цілофігурними зображеннями святих, розташованих у наступному порядку: „Св. Микола”, „Богородиця з Дитям”, „Христос,” „Св. Архангел Михаїл”. На дияконських вратах – „Св. архидиякон Стефан” і „Св. Архангел Гавриїл”.

Царські врата – різьблені, золочені, доброго професійного виконання. На двох півкруглих стулках, у чотирьох круглих і двох овальних медальйонах, оточених гнучкими галузками з невеликими листками, зображені півпостаті євангелістів з символами та сцена „Благовіщення” Архангел Михаїл на храмовій іконі зображений, у червоному плащі, який спадає до землі, зі щитом і опущеним донизу палаючим мечем.

У другому ряді, над крайніми іконами, – різьблені зображення скрижалів і євхаристійної чаші. У чотирьох півкруглих іконах представлені сюжетні композиції і цілофігурні зображення – „Вознесіння”, „Апостол Петро”, „Апостол Павло”, ”Різдво Христове”.

Увінчують іконостас три ікони з сюжетом „Воскресіння Господнього” (в центрі), „Богородиці Знамення” та „Нерукотворного Спаса” (з боків). Загальне тло іконостаса – біле, різьблені елементи – золочені.

Запрестольний вівтар „Христос Пантократор.” Матеріали – вітражне скло, дерево, золочення, поліхромія. Вівтар оформлений крученими колонками (як і в іконостасі); ікона вівтаря виконана у вітражній техніці сучасним художником.

Панікадило початку ХХ ст. Матеріали – метал, литво. Панікадило фабричної роботи. До фігурного стрижня прикріплені у два яруси есовидної форми рамена з тарілочками для свічок, оздоблені кришталевими підвісками.

Церковна територія огороджена частково металевою сіткою з брамою, розташованою з заходу напроти головного входу до церкви, частково – дерев’яним парканом і обсаджена з півночі та півдня високими ялинами. З заходу, обабіч входу, ростуть акація і каштани. Територія перед входом заасфальтована. Обабіч входу – два литі хрести. З північно-західного боку розташований церковний будинок. З південного боку – хрест і невелике цегляне приміщення котельні. З північного – високий дерев’яний хрест, встановлений 1992 р. в пам’ять 1000-річчя Волинської єпархії та 90-річчя Михайлівської церкви. Зі сходу – могила з металевим литим хрестом.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 181 – 184.