2005 р. Церкви Холмської єпархії

Вперше місцева церква відзначена у податковому реєстрі 1553 р. 1 Священик місцевої церкви о. Леонтій згадується у документі 1616 р. 2 У 1619 р. 3 в місцевий священик Марко взяв участь в Щебре-шинському соборі духовенства Холмської єпархії. В книзі записів нововисвячених священиків єпископа Атанасія Пакости за 1622 р. є пошкоджений запис місцевого священика Івана, сина Марка:

“Я, Іоан попович тополницкий… ко храму Рождества Пресвятое Богородици в селі Тполци его млсти воеводи Киевского в повіті Щебрешском стоячом… ”. 4

У 1642 р. церква отримала привілей від ордината Антона Томи Замойського. 5 У акті візитації 1721 р. зазначено: “дерев’яна надстаріла”. 6 Нову дерев’яну однобанну церкву збудовано у 1758 р. 7 Відреставрована у 1867 р. 8 З 1875 р. – православна. Ремонтована у 1887 р. 9 У 1907 р. проект ремонту церкви виконав архітектор Александр Пуринґ. 10 Він же ж виконав проект нового мурованого храму у 1910 р. 11 Контракт на будівництво на кошт дворян Тульської губернії Єлизавети і Клавдія Пасхалових підписали брати Гервасій та Станіслав Кочоровські з Варшави. 12 Зводилась поряд з дерев’яною. Урочисте освячення нової церкви єпископом Євлогієм відбулося 30 серпня 1911 р. 13 Це була неоросійська споруда з п’ятьма банями, завершеними золоченими хрестами і з дзвіницею, зв’язаною з нею. З 1919 р. – мурована церква перетворена на костел, а дерев’яна розібрана. 14 Відновлена православна парафія діяла під час другої світової війни. 15 Після другої світової війни церква перетворена на костел св. Ізидора.

Розташована на невисокому погорбі при дорозі. Мурована споруда в неоросійському стилі, подібна на інші церкви А. Пу-ринґа. Складається з ширшої кубічної нави, до якої зі сходу прилягає нижчий і вужчий гранчастий вівтар з двома захристіями по боках, а з заходу – незначно вужчий і дещо нижчий прямокутний бабинець. Наву вкриває наметовий пірамідальний дах з переломом у верхній частині. Давніше його вінчали п’ять цибулястих бань на вузьких шиях. Бабинець вкритий двосхилим дахом, над яким на західному фасаді здіймається ярус відкритої аркової вежі-дзвіниці, увінчаний високим чотирибічним шпилем з цибулястою маківкою. Нетиньковані цегляні стіни, багато декоровані неоросійським орнаментом, членовані аркадами, в яких розташовуваються високі півциркульно завершені вікна. У тимпанах псевдозакомар нави, тепер потинькованих, давніше містились фрескові зображення святих і сцен з біблії.

1. Gil A. Prawosławna eparchia Chełmska do 1596 roku. – Lublin-Chełm, 1999. – S. 236.

2. ЦДІА, фонд 201, опис 4б, справа 205, аркуш 14.

Топольча. Церква Різдва Пр. Богородиці, 1911 р. Фото автора, липень 1997 р.

3. ХЦЖ, 1906. 4. 17. – С. 602-604; ЦДІА, фонд 201, опис 46, справа 205, аркуш 87.

4. ЦДІА, фонд 201, опис 46, справа 205, аркуш 190а.

5. Лонгинов А. В. Червенские города. – Варшава, 1885. – С. 361.

6. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780.

7. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 586.

8. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1892. T. 12. – S. 395.

9. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, Sygn. 2209. 10. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, Sygn. 2118.

11. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, Sygn. 2209.

12. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, Sygn. 1825.

13. ХЦЖ, 1911. 4. 19. -C. 560.

14. Siwicki M. Dzieje konfliktów Polsko-Ukraióskich. Warszawa, 1992. T. 1. – S. 132.

15. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм, 1941. – С. 61.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 415 – 416.