Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

2010 р. Церква - «чудо Люблина»

Роман Матвійчина

Нам дуже приємно поділитися радісною звісткою про те, що люблинська грекокатолицька церква Різдва Пресвятої Богородиці зайняла почесне перше місце в рейтинґу «Cім чудес Люблина». Голосування проводила газета «Moje Miasto Lublin» від 2 листопада до 13 грудня. Свій голос можна було віддати за допомогою електронної пошти чи smsповідомлення.

Серед 49 представлених об’єктів різного характеру були також інші, близькі русько-українській історії, релігії та культурі, тому згадаємо і про них. Це – каплиця Святої Трійці XIV ст. з широковідомими візантійсько-руськими фресками ХV ст., яка знаходиться в Люблинському замку (зайняла 6 місце), Замкова вежа XIII ст., про яку існує гіпотеза, що вона споруджена королем Данилом Галицьким (10 місце) та православний кафедральний собор Преображення Господнього на вулиці Руській, який освятив 1633 р. митрополит київський Петро Могила (26 місце).

Досить високо (7 місце) була оцінена православна церква Жінок Мироносиць з 1901-1904 рр., що знаходиться на цвинтарі на вулиці Липовій. Біля церкви є могили колишніх петлюрівців, які померли в Люблині, та сучасний пам’ятник воїнам УНР.

Люблинська греко-католицька дерев’яна церква була споруджена 1759 р. в Угриневі на Сокальщині. Звідти її перенесено 1904 р. до Терношина (Томашівщина) у зв’язку з тим, що угринівці побудували собі більший, мурований храм. Коли терношинських греко-католиків у рамках операції «Вісла» насильно вивезено з села, церкву замінили на римо-католицький костел. 1960 р. в Терношині побудовано новий костел, а церква залишилася без господаря.

Занедбана протягом років святиня була в жалюгідному стані. Церкву та її оздоблення з плином часу нищила природа та недобрі люди. Частину речей просто розкрадено. Святиня була приречена на загибель, доки не виникла ідея забрати її до Люблина. До «Музею люблинського села» розібрану церкву перенесли 1994 р. У червні 1997 р. освячено церковну територію і наріжний камінь, а в листопаді 1997 р. освячено і вмуровано символічний акт про її встановлення.

Проте щойно в листопаді 1999 р. в церкві відправлялася перша Служба Божа. Зараз церква Різдва Пресвятої Богородиці на території музею, що знаходиться на Варшавській алеї, є незвичайним явищем. Передовсім, вона виконує релігійні функції, часом також культурні, до того ж є гарним музейним об’єктом. У церкві знаходяться інші відреставровані цінні елементи культу з Томашівщини – прекрасний іконостас ХVІІІ ст. з Тенетиськ та чудотворна Корчминська ікона Богоматері.

Перша позиція в рейтинґу «Сім чудес Люблина» – це вияв краси церкви. Увечері й уночі храм підсвітлюють ззовні, що збільшує його принаду та привертає увагу всіх, хто їде головною дорогою у варшавському напрямку. Треба також згадати, що про церкву знає чимало людей. Значною мірою це заслуга пароха о. Стефана Батруха.

Про церкву досить часто згадує місцева преса, радіо та телебачення, а інформація про релігійні та культурні заходи додатково викликає зацікавлення об’єктом, який не є просто музейною пам’яткою, а живим храмом.

«Наше слово» № 4 від 24 січня 2010 року