Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Михайлівський кадетський корпус

Архітектурний комплекс кадетського корпусу на 500 інтернів закладено 1903 р. на південній околиці міста на ділянці землі, подарованій у 1899 р. сумським промисловцем П.Харитоненком. Проект виконав 1898 р. польський архітектор К.Іваницький. Комплекс збудовано коштом П.Харитоненка.

До складу комплексу входять головний навчальний корпус, будинок начальника, лазарет, амбулаторія, чотири житлові будинки, котельня, майстерня, стайні. Всі будівлі муровані, потиньковані, вирішені в трьох стильових напрямках: неокласицизм, неоготика і “цегляний стиль”. Найбільшу історико-архітектурну цінність становлять головний навчальний корпус і будинок начальника.

Головний навчальний корпус чолом зорієнтований на південний захід. Він – триповерховий, на підвалі, Ш-подібний у плані, симетричної об’ємно-просторової структури, вирішений в неокласицистичних формах. Чоловий фасад розчленований трьома ризалітами. Стіни 1-го поверху рустовані, а 2-го і 3-го – членовані пілястрами іонічного

ордера. Головний вхід акцентований чотириколон-ним іонічним портиком з трикутним фронтоном.

Розпланування корпусу – коридорне однобічне, а також (у дворових крилах) двобічне і зальне. Збереглися інтер’єри вестибюля, їдальні та церкви.

Будинок начальника, розташований з північного боку головного навчального корпусу, вирішено в неокласицистичних формах. Він – двоповерховий, прямокутний у плані, з ризалітами та аттиком. Декор екстер’єру стриманий: рустовані стіни 1-го поверху, віконні наличники з сандриками, розкріпов-ка стін.

Найбільшу мистецьку цінність становлять добре збережені інтер’єри вестибюля з парадними сходами, зал)’, вітальні, кабінету й спальні. Кожна з кімнат декорована в певному стилі: зал – неоренесанс, кабінет – неокласицизм, вітальня – рококо, спальня -модерн. У цих приміщеннях збереглися декоративна ліпнина стель, кахляні печі й каміни.

У залі – дубова різьблена кесонована стеля з зображенням у кесонах виноградної лози, жезлів і келихів та фриз із різьбленими кронштейнами й малюнками гірлянд. Стіни членовані фільонками з алегоричними барельєфними зображеннями. Камін і кутова піч облицьовані рельєфними полив’яними кахлями золотаво-брунатного й оливкового забарвлення. Така ж піч збереглася і в кабінеті. Тут стелю декеровано алегоричними зображеннями сов, орлів, факелів, лаврових вінків, лев’ячих голів та профілями античних воїнів.

Ліпні прикраси стелі й стін вітальні витримані в біло-золотих барвах. Головною окрасою приміщення є дві кутові печі, облицьовані білими кахлями з позолоченим орнаментом. У центрі кожної кахлі мініатюрний краєвид у cipo-блакитних тонах. У декорі спальні використано улюблені в модерні мотиви німф, ірисів і лілей.

Комплекс відзначається високою цілісністю й мистецькими якостями, що ставить його в шерег найвидатніших архітектурних творів межі XIX і XX ст.

В.В.Вечерський

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 217 – 218.