2009 р. Снятинську ратушу внесуть до Державного реєстру національного культурного надбання
Дата: 12.03.2009
На замовлення Снятинського міськвиконкому на Прикарпатті управління містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА виготовило пам’ятко-охоронну облікову документацію на пам’ятку архітектури місцевого значення – ратушу у м. Снятині – для занесення до Державного реєстру національного культурного надбання. Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Івано-Франківської ОДА.
У Снятині будинок магістрату з ратушею та вежею будували з 1861 по 1909 рік. Вона стала символом Снятина, який з 1448 року одержав Магдебурзьке право і мав свій герб та прапор. На вежі викладено старий герб. На ньому зображено кам ‘яну стіну – символ оборонного значення міста, три вежі стверджують про наявність у древньому місті князівського замку, латинська літера “S” – початкова буква назви населеного пункту, лаврове і дубове листя – символи його слави й звитяги.
Під час реставрації вежі 1958 року в бронзовій кулі під флігелем будівельники знайшли документ польською мовою: “Діялось це в шістдесят першому році панування і сімдесят дев’ятій річниці уродин наймилостивішого нам пануючого Цісаря і Короля Франца-Йосифа… за старости повіту Снятинського Петра Левіцького, маршалка цього ж повіту Стефана Мойси Росохацького, а старанням бургомістра Снятина Титуса Нємчевського при співучасті комісії будівельної, священика Міхала Борового… (всього 28 чоловік), з них поляків – 13, євреїв – 11, українців – 4”.
Далі зазначається, що “мури-стіни цієї вежі від фундаментів аж до марцелати будинку магістрату були зведені при нагоді побільшення будинку коло 1868 р., решту стін в цьому році”
У документі також сказано, що висота ратуші “від марцелати будинку 25 метрів 85 сантиметрів”. Проект цієї величної споруди виготовив архітектор Иосиф Шрейбер із Чернівців. Він керував будівництвом при допомозі будівельника Антона Берки.
Документ свідчить, що мулярські й теслярські роботи виконав Станіслав Олександрович, дах вкрив міддю місцевий бляхар Файвель Юрман, слюсарні роботи виконав Юлій Кеслер. “Роботи мулярські і прикраси, вилиті з цементу, зробив різьбяр Оскар Черний з Чернівців. Годинник доставив Міхель Менсович з Кросна, дзвони – відливник Карло Швабе з В’ялої, кулю-шар, в яку був вкладений документ, зробив бронзівник Франц Кубішек з Чернівців”.
Під час Першої світової війни ратуша горіла. У той час було зруйновано багато будинків у місті, серед яких – Будинок торгівлі (нині кафе “Лілея “), Будинок повітової ради (нині районна бібліотека), які в двадцятих роках були відреставровані і збереглися до наших днів. Однак частина будівель була пошкоджена під час війни і втрачена назавжди.