2018 р. Звід пам’яток України

Церква Іоанна Богослова (іст., архіт.) 1777 р.

У 1867 р. церкву капітально відремонтували.

Особливістю церкви є незвичайні для Волині планово та об’ємно-просторова структури. Церква цегляна, поштукатурена. У плані будівля прямокутна. В інтер’єрі масивні пристінні пілони, на які спираються попружні арки, ділять об’єми на три частини. Глибокі ніші, утворені пілонами, перекриті циліндричними склепіннями. В об’ємі ніші утворюють низькі бічні нави. Над перетином центральної нави й трансепта, чітко виділеного в об’ємі, підноситься масивний четверик із заломами. Четверик закінчується бароковим верхом.

Двоярусний розвинений верх (четверик на четверику), увінчаний чотиригранною бароковою банею, домінує в композиції об’ємів і створює виразний пірамідальний силует. Притвор і східна апсида з напівциркульними склепіннями мають бокові ділення. В інтер’єрі – це заглиблення між пілонами і торцовими стінами. Перекриття притвору і апсиди збудоване значно нижче від центрального об’єму. Це надає пам’ятці подібності з базилікою.

Ззовні склепіння увінчане масивною бароковою банею, значення якої підкреслено чотирма декоративними маківками, поставленими над вікном кожної грані склепіння.Зовнішній вигляд храму має стилістичні риси пізнього бароко, що проявляється в протиставленні горизонтальних і вертикальних членувань. Західний портал ефектно оздоблений складним профільованим сегментним сандриком.

Декор інтер’єру теж має пізньобароковий характер. Зокрема, стіни з пілонами увінчані важкими карнизами, щільно поділені пілястрами з профільованими імпостами, які несуть розірвані по віконним отворам сегментні фронтони. Інтер’єр частково розмальований масляними фарбами в кінці ХІХ ст. Збереглися темперні розписи в медальйонах кінця ХVІІІ ст.

Церква Іоанна Богослова дуже подібна до Михайлівської церкви в с. Кисилин Локачинського району Волинської області, яка також побудована в 1777 р. Можемо припустити, що її побудували ті ж самі майстри. Обидва храми відрізняють від основних типів культових споруд на Волині.

Храми належать до самобутньої волинської архітектурної школи й відзначаються тим, що їх об’ємно-просторовій структурі поєднано принципи базилікальної та центрально-купольної систем.

Дзвіниця церкви Іоанна Богослова (іст., архіт.) 1777 р.

Дзвіниця розташована на південний схід від церкви Іоанна Богослова.

Будівля прямокутна в плані, двохярусна. Дзвіниця має наскрізний прохід на територію церкви на першому ярусі та великі аркові проходи для дзвону на другому. Дах будівлі двосхилий, увінчаний по гребеню маківкою на високій шиї (ХІХ ст.). Оздоблення дзвіниці, яке виконане в стилі класицизму, гармонійно поєднується з архітектурою церкви Іоанна Богослова.

Стіни фасаду завершені щипцями, низ яких з боків підкреслений профільованими імпостами. Отвір входу перекритий лучковою аркою з замковим каменем в шелизі. Міжярусний декоративний поясок з невеликих квадратних ніш виділяє аркові отвори дзвіниці.

Джерела та література:

Годованюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю. – К.: Техніка, 2004. – С. 120-121;

Радянська енциклопедія Історії України: У 4 т. – К.: УРЕ, 1969-1972. Т. 2. – С. 87, 97;

Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х томах. – К.: Будівельник, 1985. – С. 97-98;

Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник – від найдавніших часів до 1914 року. Т. 2. – Вінніпег : Товариство «Волинь», 1986. – С. 546.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 353 – 357.