Могила Каштанова О.К.

Віра Павленко

Могила Каштанова О.К., 1986 (іст.). Локітківське кладовище, за 150 м від центрального входу.

Каштанов Олексій Костянтинович (12.03.1917, с. Осинівка Аркадакський р-н Саратовська обл. Російська Федерація – 30.10.1986, м. Шостка) – Герой Радянського Союзу (26.10.1943), командир вогневого взводу 158-го гвардійського артполку 78-ї стрілецької дивізії 7-ї армії Степного фронту, гвардії лейтенант.

Народився в селянській родині. Закінчив школу в с. Олексіївка. Працював завідуючим свинофермою в радгоспі «Аркадакський». У Червоній Армії з 1939. Учасник Другої світової війни з липня 1941. Закінчив прискорені курси Подольського артилерійського училища в 1943. Учасник Сталінградської битви, з боями пройшов Лівобережну Україну.

5 жовтня 1943 в районі с. Домоткань (Верхньодніпровський р-н, Дніпропетровська обл.) вогнем підтримував бій стрілецьких підрозділів за захоплення і утримання плацдарму на правому березі Дніпра. При відсічі контратаки його взвод знищив 2 танка, бронемашину і більше взводу солдат противника. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно за мужність і відвагу, проявлені в боях за утримання плацдарму на правому березі Дніпра.

Учасник розгрому оточеного угрупування нацистських військ у районі Корсунь-Шевченківського, звільняв Румунію, Польщу, Чехословаччину, зустрів Перемогу в Празі.

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.

У 1944 закінчив курси командирів батарей при Ленінградському артилерійському училищі, у 1953 – курси з перепідготовки керівників інтендантської служби. З 1959 майор О.Каштанов – в запасі. Мешкав у м. Шостка. Працював директором комбінату харчування, директором колгоспного ринку.

У 1986 на могилі встановлено стелу /1,6 м/ з червоного граніту, на чоловому боці якої портрет Героя та анотаційний напис.

[Герои Советского Союза : Краткий биографический словарь. В 2-х т.- М., 1988. – Т. 1. – С. 641; Гриченко И. Т. Подвиг : Документальные очерки о Героях Советского Союза / И. Т. Гриченко, Н. М. Головин. – Х., 1975. – С. 148 – 149.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1291 – 1292.