1976 р. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України

С. Таранушенко

Церква Різдва, збудована в 1774 р.

[Гумилевский Ф. Историко-статистическое описание Черниговской епархии, т. VI, стор. 45-46]

[243]В основі плану лежить рівноплечий хрест, що складається з центрального квадрата, з чотирьох рукавів (квадратів, рівновеликих центральному, але зі зрізаними зовнішніми кутами). Кутки між рукавами заповнюють чотири, теж однакового розміру, але менші квадрати (зі зрізаними зовнішніми кутами). Отже, план займає велику площу, складається з дев’яти дільниць, а верх у церкви один, тоді як у Троїцькій церкві в Коропі при дев’яти дільницях плану верхів п’ять, а в Троїцькій в Новомосковську їх дев’ять.

Пам’ятка збудована в 1774 р. з соснових брусів. Крім рис, типових для значної кількості дерев’яних церков XVII-XVIII ст., вона має в конструкції, архітектурних формах, пропорціях особливості, які притаманні лише цій церкві.

Зовнішній вигляд Шептаківської церкви свідчить про те, що при побудові її був витриманий принцип центричної композиції мас. Чотири міжрукавні зруби найнижчі; зруби стін рукавів вдвоє вищі за них. Над центральним квадратом зрубу стін підноситься головний верх – центр і вузол композиції будівлі. Міжрукавні зруби покриті дахами на три схили кожний; вершини дахів їх лежать під карнизами дахів рукавів. Рукави покрито двосхилими дахами з димничками: гребені їх дахів доходять до карниза зрубу стін центральної дільниці. Таким чином, висота і маси дільниць поступово зростають в напрямі до центра. За тим же принципом розміщено і вікна. В міжрукавних дільницях вікна найменші; прорізані вони в гранях, орієнтованих по сторонах світу, ближче до землі, ніж вікна рукавів. В рукавах вікна розміщаються тільки на торцевих гранях зрубів. Нижні прямокутні вікна рукавів більші, ніж у міжрукав’ях, а прорізані вони в зрубах вище. Над ними в верхній половині зрубу кожного рукава прорізано по круглому віконцю, («волове очко», поширене в тогочасній мурованій архітектурі столичних майстрів). Ще вище лежать вікна центрального восьмерика і над ними – вузькі й високі вікна ліхтаря. Так само в напрямі до центра і догори зростає стрункість зрубів. Висота зрубів міжрукав’я дорівнює їх довжині (чи ширині). Висота зрубів рукавів уже дорівнює діагоналі їх плану.

В центрі перехрестя над гребенями дахів рукавів підноситься верхня частина зрубу стін центральної дільниці (в плані вона внизу квадратна, вище- восьмикутна). В інтер’єрі центральний зруб знизу квадратний в плані, вище переходить також у восьмигранний, але перехід цей починається значно нижче, ніж це спостерігаємо зовні. Ще вище підноситься восьмерик, над ним- залом, світловий ліхтар, другий залом, глухий ліхтар, третій залом і, нарешті, голівка з хрестом. Перехід зрубів стін від приземкуватих до струнких повторюють і форми верху. Внизу – низенький, але широкий восьмерик; над ним – стрункий за пропорціями світловий ліхтар. Він переходить у напружено витягнуте догори завершення: глухий ліхтар, останній залом, голівку, хрест.

Зовні церква, не раз ремонтувалася. З’явилися ґаночки при вхідних дверях, і нижні вікна в бабинці й обох рукавах довелося знизу частково зашити. Плоскі грані дахів на рукавах і на заломі восьмерика нагадують первісне покриття церкви деревом. Під час пізніших ремонтів зовнішній вигляд восьмерика і ліхтаря дещо розійшовся з формою їх всередині. На креслениках вікна ліхтаря знаходяться під самою стелею і далеко від низу зрубу, а зовні ті ж вікна починаються при самій підошві ліхтаря. Так само показаному на фотографії утовщенню зовні восьмерика нижче вікон не відповідає форма зрубу всередині; все це могло з’явитись внаслідок ремонтів. Можливо, форми дахів рукавів (з димничками) також не первісні.

Ряд особливостей має шептаківська церква і в інтер’єрі. Шестигранні зруби бабинця і останніх трьох рукавів вгорі переходять у восьмигранний залом похило (30°) заломленими гранями. У бабинці залом переходить у рудиментарний (висотою в один вінець) восьмеричок, зверху пристелений плоским плафоном. В останніх рукавах залом завершується просто плафоном без восьмеричка. Перехід зрубів стін рукавів [244]у восьмигранний залом оздоблено різьбленими ригелями. Пазухи за цими ригелями у бабинці і північному рукаві закрито похилими клинами, а у вівтарі й південному рукаві – плоскою трикутною підшивкою. Ригелі закладено також і над короткими гранями зрубів рукавів. Рукави всередині виглядають стрункими і монументальними. Проекція граней залому рукава складає розетковий візерунок, що надає їм пишності. Але найбільш пишна – центральна дільниця.

Бабинець на середині висоти зрубу переділено настилом хорів. Над хорами поверх південної й північної граней зрубу стін покладено два сволоки, а зверху їх – третій в напрямку схід – захід; на ньому завішено три кришталеві люстри. Бабинець від центра відділяють заплечики. Широкі заплечики відділяють також західні міжрукав’я від сусідніх рукавів. Просвіти з міжрукавних дільниць до рукавів невисокі. Міжрукав’я перекриті плоскою стелею. Невисокий просвіт сполучає бабинець з центром.

Три західні дільниці складають відокремлену групу приміщень. Другу групу складають три східні дільниці; їх зруби мають коротші заплечики, ніж західні зруби, а між собою вони сполучаються дверима. Третя група дільниць – зруби центральної дільниці та південного і північного рукавів. В їх бік заплечиків ні з заходу, ні зі сходу немає. Ці три приміщення сполучені високими просвітами і утворюють ніби єдину широку залу (трансепт). В центрі її підноситься зруб центральної дільниці. На 8-метровій висоті по кутках центрального чотиригранного зрубу закладено чотири різьблені ригелі, які переводять його у восьмигранний; притому грані орієнтовані по сторонах світу – пряме продовження граней чотиригранника. Пазухи під ригелями закрито похилими клинами. На висоті 14 м, або на висоті, що дорівнює сумі довжини плану центра й бабинця, зруб навколо обходить пояс різьблених ригелів. Ригелі оздоблені вірвечкою, сухариками, а знизу фестонами. Пояс ригелів умовно відмежовує від зрубу стін невисокий, але такий же широкий і довгий, як зруб стін, восьмерик. Над поясом ригелів у восьмерику прорізано чотири вікна. На верху зрубу восьмерика закладено ще чотири ригелі. Досі зруб стін центральної дільниці від самого долу і до залому витримував єдину вертикаль. На висоті 17 м простір дільниці похилим (47°) заломом різко звужується і переходить у високий стрункий ліхтар, в якому прорізано чотири вікна. Зверху ліхтар прикритий плафоном, який і завершує на 22-метровій висоті струнку, витягнуту вверх центральну дільницю. Отже, внутрішня висота центральної дільниці на 2 да більша за довжину плану будови. Низ зрубу ліхтаря оздоблено різьбленими ложками, що, ніби намисто, охоплюють основу ліхтаря.

У південному рукаві вгорі зрубу стін закладено, як і у бабинці, два сволоки в напрямку схід – захід, а у вівтарі теж два сволоки в напрямку південь – північ. Крім того, в західних кутках вівтаря врубано не одну, а дві пари ригелів: одну на верху зрубу, а другу- нижче.

Аналіз обмірних креслеників показав, що в основу побудови плану покладено квадрат центральної дільниці. Чотири рукави – рівновеликі центру квадрати зі зрізаними зовнішніми кутами. Південна й північна грані бабинця та відповідні їм грані останніх рукавів дорівнюють 7/8 сторони квадрата, а західна грань бабинця і всі їй аналогічні – 1/2 діагоналі плану центрального квадрата. Міжрукав’я – квадрати зі зрізаними зовнішніми кутами. Довжина й ширина їх дорівнюють 1/2 діагоналі центрального квадрата, а східна й південна грані південного вівтаря дорівнюють 1/5 довжини плану будови.

Висота зрубів стін вівтаря й бабинця дорівнює діагоналі плану центральної дільниці, а внутрішня висота вівтаря й кожного з трьох рукавів – подвоєній діагоналі прямокутника, рівного 1/2 плану міжрукав’я. Висота четверика центрального зрубу дорівнює діагоналі плану дільниці. Висота восьмигранної частини зрубу стін центральної дільниці до початку першого залому дорівнює довжині плану дільниці. Внут[245]рішня висота дільниці від підлоги до початку першого залому дорівнює діагоналі плюс сторона плану центра.

Висота залому і восьмигранної частини зрубу стін центральної дільниці, разом взятих, дорівнює діагоналі квадрата зрубу стін дільниці (вгорі). Довжина плану ліхтаря дорівнює висоті залому. Висота ліхтаря дорівнює 1/2 довжини плану восьмерика.

Висота центральної дільниці від підлоги до низу вікон у ліхтарі дорівнює довжині плану будови. Висота верху центральної дільниці дорівнює сумі діагоналі й 1/2 довжини плану центра. Внутрішня висота центральної дільниці – більша за довжину плану будови на 1/2 довжини плану центра.

Низ прямокутного вікна у вівтарі закладено на висоті 1/2 довжини плану дільниці, а верх такого ж вікна в зрубі бабинця лежить на висоті, що дорівнює довжині плану центральної дільниці. Низ круглого вікна бабинця від підлоги відділяє відстань, що дорівнює діагоналі прямокутника, рівного 1/2 плану дільниці.

Низ вікна у ліхтарі лежить на висоті, що дорівнює довжині плану будівлі, а закладено його над верхнім вінцем зрубу восьмерика на висоті, що дорівнює 1/2 діагоналі чотирикутника, який становить 1/2 плану центра.

У восьмерику вікна закладено над основою восьмигранної частини зрубу на висоті, що дорівнює 1/2 діагоналі плану центра.

[Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України. – К.: 1976 р., с. 243 – 246]