Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Фрагмент мозаїчної підлоги

Розмір зображення: 800:488 піксел

Чи не найкращою оздобою херсонеських базилік були мозаїчні підлоги. Техніка викладання мозаїчної підлоги пов’язана з античними традиціями. Основним матеріалом для мозаїк Херсонеса також були кубики з порід природного походження. В Херсонесі для цього використовували проконнеський білий мармур, місцевий жовтий вапняк, балаклавський чорний пісковик та балаклавський рожевий мармур. Застосовувалась також темно-червона цегла, й лише зрідка для синього та зеленого кольорів вживали скляну смальту. Мозаїки викладалися на грунті з вапняного розчину з домішкою цем’янки, який, у свою чергу, накладали на утрамбований шар щебеню, землі чи піску [М.Лейтер. Из материалов по изучению мозаичных полов Херсонеса Таврического.- «Мистецтвознавство», збірник І, X., 1928- 1929, стор. 54].

У Херсонесі мозаїки були у Базиліці 1889 року, Базиліці 1935 року, Західній і Уваровській базиліках та Храмі за містом. Крім того, відомо, що мозаїки були у Східній базиліці, а також у тетраконховій споруді в західній частині міста.

Тематика мозаїк – це переважно геометричний чи рослинний орнамент, зображення птахів – пав, куріпок, голубів, різних тварин, а також ваз – канфарів. Більшість вчених відносить мозаїки до ранньосередньовічних часів [А.Л.Якобсон. Раннесредневековый Херсонес. М.-Л., 1959, стор. 222-247], проте дослідження останніх років дали підстави датувати деякі пам’ятки Херсонеса, і зокрема їх мозаїчну підлогу (Храм з ковчегом, Базиліка 1935 року та ін.), X століттям [О.И.Домбровский. Фрески южного нефа Херсонесской базилики 1935 года. – «Херсонесский сборник», вып. V, Симферополь, 1959, стор. 207].

Чудова мозаїчна підлога прикрашала бокові нефи Уваровської базиліки [частина мозаїки зберігається у Державному Ермітажі в Ленінграді]. Малюнок підлоги складався з великих квадратів, заповнених складною плетінкою геометричного орнаменту, та барвистих плахт з восьмигранників і маленьких квадратів.

Цікавими були мозаїки Базилік 1889 та 1935 років. У них поряд з квадратами і прямокутниками з геометричним орнаментом та плетінкою широко застосовано орнамент з композиції кругів (нартекс і нефи Базиліки 1889 року та південний неф Базиліки 1935 року), а також зображення канфарів (Базиліка 1935 року) та птахів. Цікава підлога була в північній прибудові до Базиліки 1889 року з зображенням павича, куріпок та голубів. Широко вживався також мотив гофрованих площин орнаменту (с. 99 – 100).

Фрагмент мозаїчної підлоги з Херсонеської базиліки X ст. Копія Ю.І.Xіміча.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 101.

Власне, базиліка 1889 р. – це мій здогад. Може, цей фрагмент і з іншого храму.