[1966 р.] Башта Зенона

Розмір зображення: 800:496 піксел

Система могутніх укріплень Херсонеса досить добре збереглася до наших днів. Основу її становили стіни й вежі старогрецьких та римських часів. Особливо укріплена була міська цитадель біля порту з головним бастіоном та стародавньою круглою вежею, що дістала назву башти імператора Зенона, за наказом якого її відбудували в 488 році [В. В. Латышев. Надпись о постройке херсонесской стены. – «Известия Археологической комиссии», вып. 1, СПб., 1901, стор. 56 – 59]. Від башти до воріт веде проїзд («перибол») між головними мурами й передньою стіною («протейхизмою»). Півкруглі й прямокутні в плані піввежі – «бастії» посилювали систему оборони. За середньовіччя будується західна ділянка оборонних укріплень – стіни з вежами, протейхизма, ворота.

Стіни та вежі неодноразово надбудовувалися й укріплювались. У наші дні товщина стін Херсонеса досягає подекуди чотирьох метрів; деякі башти мають висоту до 12 – 16 метрів. Стіни та вежі завершувалися зубцями. Геометрична чіткість форм херсонеських укріплень, могутні брили сірих, точно припасованих одна до одної плит та майстерно підкреслена масштабність створюють враження неприступної твердині.

Техніка будівництва ранньосередньовічних укріплень Херсонеса багато в чому нагадує античну, особливо в V столітті, коли херсонеські майстри ще додержувались старої системи фігурної кладки, яку вже забули у Візантії [А.Л.Якобсон. Раннесредневековый Херсонес. М.-Л., 1959, стор. 71]. Це свідчить про сталість античних традицій у Херсонесі, що помітно й у типах житлових будинків, і в системі забудови міста, і, нарешті, в мистецтві середньовічного Херсонеса (с. 92 – 93).

Башта Зенона в Херсонесі. III ст. до н. е. – V ст. н. е.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 92.