2011 р. Науковці закликають врятувати від знищення Пустинно-Рихлівський монастир

Дата: 12.02.2011

Портал “Релігія в Україні” отримав листа Володимира Коваленка, директора Центру археології та стародавньої історії Північного Лівобережжя імені Д. Я. Самоквасова Чернігівського Національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. У зверненні автор повідомляє, що “на наших очах продовжує руйнуватися, гине одна з найбільших і найвідоміших православних святинь Північного Лівобережжя – Свято-Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир, де починалось духовне становлення святого Лаврентія (Проскури) Чернігівського”.

Монастир знаходиться в с. Рихли Коропського р-ну Чернігівської обл., на території Мезинського Національного природничого парку. Він розташований на пагорбі, оточеному глибокими ярами, і виник, за переданням, завдяки появі на клені чудотворної ікони св. Миколая. Незабаром тут було споруджено дерев’яну церкву. 1666 р. коштом Дем’яна та Василя Многогрішних за сприяння чернігівського архієпископа Лазаря Барановича на цьому місці засновано Пустинно-Миколаївський монастир.

1786 р. під час секуляризації церковних володінь, російською імператрицею Катериною ІІ було заплановано ліквідувати монастир, але останній зберігся завдяки старанню графа Петра Олексійовича Рум’янцева-Задунайського. Він мав поруч з монастирем маєток, тому часто відвідував обитель і хотів зберегти її. За протекцією графа монастир був збережений, як найкращий у регіоні.

Після Жовтневої революції монастир був ліквідований (1922 р.). Церкви та частина інших монастирських споруд були розібрані на цеглу, решта – передані місцевому колгоспу. Відродився монастир лише 2006 р. на місці колишнього гостинного двору для паломників.

Від монастиря збереглися три споруди – корпуси келій: північно-східний, північно-західний та східний. Від корпусів залишились лише стіни, що поросли чагарниками. У липні – серпні 2010 р. група викладачів та студентів Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (5 чоловік) з благословіння єпископа Ніжинського та Прилуцького владики Іринея та сприяння ігумена монастиря о. Гурія провела рятівні роботи на території монастиря. Однак в цілому рештки монастиря знаходяться на межі остаточного зникнення.

Для повного відродження обителі знадобляться дослідження, роки, гроші, пише Володимир Коваленко. Передовсім необхідно провести на території монастиря повномасштабні архітектурно-археологічні дослідження, адже навіть точні місця розташування храмів Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря вже лише вгадуються на місцевості…

Центр археології та стародавньої історії Північного Лівобережжя імені Д. Я. Самоквасова Чернігівського педуніверситету імені Т. Г. Шевченка готовий очолити і виконати ці дослідження. Десятки волонтерів з числа студентів та вихованців вузу та з понад 30 інших університетів України й країн Центрально-Східної Європи і Канади готові безкоштовно працювати у складі науково-рятівної експедиції.

“Але без допомоги людей доброї волі, благодійних установ і фондів організувати і провести ці роботи, навіть просто прогодувати волонтерів ми просто не в змозі. Не має таких можливостей і Ніжинська та Прилуцька Єпархія УПЦ”, – пише автор листа.

Володимир Коваленко разом з колегами закликають усіх, хто не байдужий, до духовності, історії та культури, надати допомогу в організації проведення експедиції на території Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря вже влітку 2011 р.

Джерело: “Релігія в Україні”