1992 р. Поминальник української архітектури

Розмір зображення: 800:585 піксел

Світлина 1951 р.

4. м.Ромни Сумської області. Георгіївська церква на передмісті Лозова

Тридільну триверху дерев’яну церкву спорудила наприкінці XVII століття громада приміського села Лозова (нині – у складі міста). Церква мала три гранчасті зруби, увінчані наметовими верхами з маківками. На думку деяких дослідників, первісне мала широке опасання. Внаслідок перебудов 1850 року стала одноверхою – верхи над вівтарем і бабинцем ліквідовано. Із заходу добудовано невеличку дзвіницю, з півночі й півдня – ґанки з колонними портиками.

Після другої світової війни церква не діяла. 1954 року її внесли до державних реєстрів як пам’ятку архітектури республіканського значення (охоронний № 625). Споруда поступово руйнувалася. Десь на початку 1980-х років її спалили. Не обійшлося тут без місцевої влади – якось надто швидко були оформлені „липові” документи, що церква згоріла від удару блискавки. Це дуже дивно, бо коли автор цих рядків у 1986-1987 роках досліджував Ромни, місцеві люди відмагалися од запитань, пов’язаних з Георгіївською церквою: „Ви собі поїдете до Києва, а нам тут жити під цим самим секретарем райкому”. У грудні 1986 року письменник Сергій Плачинда пробував порушити питання щодо варварської акції в Ромнах на V з’їзді Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Принагідно звертаємося до всіх читачів, хто знає подробиці знищення Георгіївської церкви, з проханням написати до нашого часопису.

Джерела

Могитич И. Традиции и влияния в народном зодчестве западных областей Украины //Архитектурное наследие. – 1984.- № 32. -С. 115.

Джерело: Вечерський В. Поминальник української архітектури. – Пам’ятки України, 1992 р., № 2-3, с. 65 – 69.