Церква св.Василя

Вигляд з півдня [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 2, с. 237]

Церква та дзвіниця 19 ст. (дерев.) [Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р.].

Дерев’яна церква св.Василя Великого 1896 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 94].

Церква св.Василя 1896 р. (дерев.) і дзвіниця 1896 р. (дерев.) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

ВАСИЛЬЕВСКАЯ ЦЕРКОВЬ И КОЛОКОЛЬНЯ, 1896 г. Деревянная, крестовая в плане с укороченными боковыми ветвями, одноглавая. По периметру сооружение окружено широким поддашием на выпусках венцов срубов. Западный и южный входы акцентированы крыльцами. Центральный объем перекрыт вытянутой шатровой главой на высоком восьмерике, поставленном на видимый извне четверик. Скатные крыши ветвей поднимаются до середины восьмерика. Над обширным внутренним пространством доминирует высотно раскрытая глава. На стенах – масляная живопись конца XIX в. В компоновке масс памятника подчеркнуто горизонтальное членение, вытянутость пропорций по оси запад-восток. Является характерным примером гуцульской школы народной деревянной архитектуры.

Колокольня расположена на запад от памятника. Кирпичная, оштукатуренная, прямоугольная в плане, одноярусная, с пятью арочными проемами для колоколов. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 2, с. 237].

Довідка на сайті