Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Паспортна інформація

Кам’янська Січ, кладовище запорізьких козаків та могила кошового отамана Костя Гордієнка

Пам’ятка історії

1709-1711 рр.; 1728-1734 рр.

Розміщення:

Херсонська область, Бериславський район, с. Республіканець, на правому березі Каховського водосховища.

Загальний опис:

Пам’ятник являє собою залишки Запорозької Січі, розташованої між високим правим берегом Каховського водосховища та лівим берегом гирла балки Кам’янки. На береговому обриві видно залишки зруйнованих жител запоріжців. Границі січі (за виключенням берегових обривів) не просліджуються.

В північно-східній частині пам’ятки знаходиться кладовище запоріжців, межі якого (за виключенням берегового обриву над водосховищем) також не просліджуються. На кладовищі стоїть хрест на могилі К. Гордієнка. Західна частина пам’ятки частково забудована сучасними житловими та господарчими спорудами. Поверхня пам’ятки – горбкувата.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Після того, як у 1709 р. царське військо зруйнувало Чортомлицьку Січ, запорожці заснували у гирлі балки Кам’янки (на території сучасного с. Республіканець) Кам’янську Січ. Але царизм, вбачаючи в Січі осередок антикріпосницького визвольного руху, був проти її існування. Тому запоріжців у 1711 р. силою примусили покинути Кам’янську Січ. Їм довелося перейти на Лівобережжя, щоб на території, підлеглій Кримському ханству, заснувати Олешківську Січ. Але й тут козаки всіляко утискувалися татарами. Козацькі маси прагнули повернутися на батьківщину.

У 1728 р. запорожці скинули К. Гордієнка з посади кошового й перейшли на попереднє місце – до балки Кам’янки, де вони перебували до 1734 р., коли царський уряд, якому козаки були потрібні, як військова сила, дозволив їм заснувати Нову Січ на річці Підпільній. Поблизу балки Кам’янки збереглося запорізьке кладовище часу існування Кам’янської Січі. На кладовищі знаходиться могила К. Гордієнка, який помер у 1733 р.

Обстеження залишків Січі провадилося Інститутом археології АН УРСР на початку 50-х рр. та Хортицькою експедицією у 1972 та 1974 рр. Були виявлені рештки ям від куренів (напівземлянок) і руїни глинобитної обкладеної кафелем печі в наземному приміщенні.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення виконавчого комітету Херсонської обласної Ради депутатів трудящих № 198/9 від 14.05.1970 р.

Охоронний № : 181.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: рішенням виконавчого комітету Херсонської обласної Ради депутатів трудящих № 14/366-5 від 24 червня 1974 р. охоронна зона та зона регулювання забудови визначена в межах 5 га.

Основна бібліографія, архівні дані:

Науковий архів інституту археології НАН України.- Ф.7170.- С.35.

Історія міст і сіл Української РСР. Херсонська область.- К.: вид-во АН УРСР, 1972.- С.16.

Радянська енциклопедія Історії України.- Т.1.- К.: вид-во АН УРСР, 1969.- С.440.

Эварницкий Д.И. История запорожских казаков.- Т.1.- СПб., 1892.- С.147, 157, 161-163, 165.

Копылов Ф.Б. Археологическое изучение остатков запорожских Сечей. Краткие сообщения института археологии.- Вып.IV.- К.: изд-во АН УССР, 1955.- С. 52.

Ілюстративні матеріали:

Кам’янська Січ, кладовище запорізьких козаків та могила кошового отамана Костя Гордієнка. Генплан.

Кам’янська Січ, кладовище запорізьких козаків та могила кошового отамана Костя Гордієнка. Загальний вигляд.

Кам’янська Січ, кладовище запорізьких козаків та могила кошового отамана Костя Гордієнка. Фрагмент. Хрест на могилі. Фронтальний вигляд.

Кам’янська Січ, кладовище запорізьких козаків та могила кошового отамана Костя Гордієнка. Фрагмент. Хрест на могилі. Вигляд ззаду.