Пам’ятки археології с. Радомишль

У північно-західній частині села (на захід від шосейної дороги Луцьк– Боремель) в уроч. Рокинщина на схилі лівого берега р. Забави (лівобічний доплив Стиру) висотою 5–6 м над рівнем заплави – двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду ХІІ–ХIІІ ст. площею до 2 га.

Територія пам’ятки зайнята людськими городами і обмежується на заході садибою В. Михалюти. Тут зібрано уламки ліпної керміки, крем’яні відщепи доби бронзи, а також фрагменти гончарних горщиків давньоруського часу.

На південно-західній околиці села в уроч. Вапнярка на схилі правого берега р. Забави висотою 12–14 м над рівнем заплави (на схід і на захід від садиби А. Ткачука) – поселення періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею близько 1 га.

У південно-західній частині села (на захід від шосейної) дороги на мисоподібному виступі правого берега р. Забави висотою 12–14 м над рівнем заплави – поселення періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею близько 1 га. Уламки вінець і бочків гончарних горщиків зібрано з території присадибних ділянок.

На північно-західній околиці села (на південь і південний схід від водонапірної башти) на схилі лівого берега р. Забави висотою 12–14 м над рівнем заплави – двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду ХІІ–ХIІІ ст. площею близько 2 га. Речові матеріали зібрано вздовж лінії електропередач. У їхньому складі – уламки ліпної кераміки доби бронзи, а також гончарних горщиків давньоруського часу.

На західній околиці села (на території двох окремих садиб – дачі жителів м. Луцька) на пологому схилі лівого берега р. Забави висотою 4–5 м над рівнем заплави – поселення періоду ХІІ–ХІV ст. площею близько 1 га. З його території зібрано уламки вінець і фрагменти стінок гончарних горщиків.

У північно-західній частині села (на схід від шосейної дороги Луцьк– Боремель) на схилі лівого берега р. Забави висотою 6–8 м над рівнем заплави – поселення періоду ХІІ–ХV ст. площею близько 1 га.

У північній частині села на захід від млина (за 0,2 км на південий захід від церкви, на південь від грунтової дороги) на схилі лівого берега р. Забави висотою 6 м над рівнем заплави – поселення періоду ХІІ–ХІV ст. площею близько 1 га.

У південній частині села (на схід від шосейної дороги Луцьк–Боремель) на схилі правого берега р. Забави висотою до 10 м над рівнем заплави – поселення періоду ХІІ–ХІV ст. площею близько 1 га. Уламки вінець і бочків гончарних горщиків підібрано з території людських городів.

У південно-східній частині села на захід від кам’яного хреста, що стоїть біля грунтової дороги, котра йде через греблю ставу (за 0,15 км на південь від млина), на мисоподібному виступі правого берега р. Забави висотою 12–14 м над рівнем заплави – багатошарове поселення кулястих амфор, тшинецькокомарівської культур та періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею близько 1 га.

У північно-східній частині села (за 0,3 км на схід від церкви, за 0,4 км на південний схід від млина) на схилі лівого берега р. Забави висотою 6–8 м над рівнем заплави – поселення періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею близько 1 га.

У південно-східній частині села за 0,8 км на південний схід від церкви на схилі правого берега р. Забави висотою до 6 м над рівнем заплави – поселення періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1га.

У північно-східній частині села на захід від греблі (за 1 км на схід від церкви) на пологому схилі лівого берега р. Забави висотою до 8 м над рівнем заплави – багатошарове поселення тшинецько-комарівської, вельбарської культур і періоду ХІ–ХІV ст. площею до 2 га. Речові матеріали зібрано з території людських городів. У складі знахідок доби бронзи – уламки ліпної кераміки, односторонній ніж на поздовжньому відщепі. До матеріалів перших століть нашої ери належить уламок вінець ліпної миски, а серед знахідок раннього середньовіччя – уламки вінець і бочків гончарних горщиків.

На північно-східній околиці села (на схід від греблі ставу) на мисоподібному виступі правого берега р. Забави висотою 12–14 м над рівнем заплави – двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду ХІІ–ХІV ст. площею близько 1 га.

За 0,4 км на схід від села на схилі правого берега р. Забави висотою до 6 м над рівнем заплави – поселення тшинецько-комарівської культури площею близько 2 га.

За 1 км на схід від села на схилі правого берега р. Забави висотою 8–10 м над рівнем заплави – багатошарове поселення доби пізнього палеоліту, тшинецько-комарівської культури і періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею близько 2 га. Речові матеріали зібрано з території орного поля.

За 1,5 км на схід від села на мисоподібному виступі правого берега р. Забави висотою 8–10 м над рівнем заплави – поселення тшинецькокомарівської культури площею до 1 га.

На північній околиці села (за 1,2 км на схід від шосейної дороги Луцьк– Боремель, за 0,5 км на південний схід від церкви) на схилі правого берега безіменного струмка, лівобічного допливу р. Забави, висотою 6–8 м над рівнем заплави – поселення періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1 га.

На північно-східній околиці села при виїзді з нього в напрямку до с. Суховоля на мисоподібному виступі правого берега струмка (у місці його впадіння в р. Забаву) – двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею близько 1 га. З території присадибних ділянок зібрано уламки ліпної кераміки доби бронзи і фрагменти гончарних горщиків давньоруського часу.

За 0,3 км на північний схід від села (за 2 км на схід від шосейної дороги Луцьк–Боремель, за 1,2 км на північний схід від церкви) на схилі лівого берега безіменного струмка висотою 10–12 м над рівнем заплави – двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 2 га. Матеріали зібрано з території орного поля [Конопля, Івановський, 1997, с. 61–65].

Джерела

Конопля В., Івановський В. Нові пам’ятки археології Надстир’я (Луцький район) / В. Конопля, В. Івановський. – Львів, 1997. – 142 с.

Кучинко М., Златогорський О. Памятки археології Луцького району Волинської області / М. Кучинко, О. Златогорський. – Луцьк : Волинські старожитності, 2010. – С. 239–243.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 177 – 179.