Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Облога замку

Дата: 20.05.2011

У числі № 82 за 17 травня цього року «День» повідомляв про напад на етнографічний музей «Замок Радомисль», створений відомим лікарем і одночасно співачкою і громадським діячем Ольгою Богомолець у місті Радомишль Житомирської області. Повалена металева огорожа, вирвані і потоптані кущі троянд цінних сортів – картина, яку побачив кореспондент «Дня» на місці події.

З розповіді самої О. Богомолець, яка за збігом обставин разом з дітьми прибула до свого музею буквально за п’ять хвилин до погрому, нападники діяли нахабно, сталеві прути огорожі розрізали «болгаркою». Вона вважає, що лише оперативне прибуття наряду міліції і неочікувана злочинцями присутність господині стали тими факторами, які запобігли найгіршому сценарію.

Хоча, з її слів, керовані сином місцевого жителя Романом Руденком, вони спочатку не підкорялися вимогам правоохоронців, яких було значно менше, але тим не менше міліціонери перешкодили їм увірватися на територію. А ще значний «резерв» нападників знаходився в машинах неподалік.

Тому О. Богомолець вдячна людям у погонах. Співробітник відділу громадських зв’язків Управління МВС в області Алла Ващенко на запит «Дня» прокоментувала дану ситуацію лаконічно, вказавши, що працівники слідчо-оперативної групи Радомишльського райвідділу УМВС, які виїхали на виклик, попередньо встановили, що 30-річний житель м. Києва з групою осіб (їхні особисті дані встановлюються) самовільно демонтував металеву огорожу музею, мотивуючи це тим, що вона встановлена на його земельній ділянці, однак на той час жодних документальних підтверджень не надав.

За вказаним фактом порушено кримінальну справу за ст. 296 (хуліганство), триває перевірка. Сама О. Богомолець зауважила, що ставиться до цього інциденту вельми серйозно, тому що головний з нападників погрожував повернутися, зруйнувати музей і зробити так, що її тут не буде. Це в той час, коли багато радомишлян добровільно допомагають розбудові музею.

«Дню» пані Ольга сказала, що юридичної суперечки навколо цієї території не існує. Але Роман Руденко раніше теж їй погрожував, наголошуючи, що залишиться безкарним.

У той же час сусід і батько головного нападника Володимир Руденко, коли «День» поцікавився його ставленням до цих подій, зазначив, що не хотів нападу і шкодує, що так сталося. Потім за присутності автора цих рядків він підходив до директора музею Віктора Москальця і вів розмову про те, як залагодити конфлікт. І тут же пропонував останньому поговорити з сином Романом, який у цей час телефонував і, за його словами, теж хотів владнати ситуацію. Пані Ольга у цьому зв’язку зауважила, що в момент нападу батько у своєму домі в будь-який момент міг висмикнути шнур «болгарки» з розетки…

У самому Радомишлі ті, хто оцінює ситуацію, зважаючи на загальні інтереси громади, співчувають господарям «Замку Радомисль». Директор ліцею № 1 імені Тараса Шевченка Євгеній Орехівський «Дню» зазначив, що дуже цінує цей комплекс: «Відновлення унікальної історичної пам’ятки є великою подією для міста. Вже зараз туди на екскурсії ходять учні нашого ліцею, виступають з хоровими співами».

Директор порівняв замок з пам’ятками Кракова чи Дрездена. Те, що цю територію відгородили, каже він, звісно, не може всім подобатися. «Але таке місце не може бути свинушником, як було до його впорядкування. Крім того, вже зараз у музеї дітям говорять, що будуть потрібні екскурсоводи, а це є великим стимулом для навчання». Отже, Є. Орехівський вважає, що навіть якщо є конфлікт, його треба владнати, враховуючи інтереси музею. А пані Ользі Богомолець побажав мужності і терпіння.

Власне, сама ситуація як на нинішні часи є поширеною – не всі нових господарів зустрічають із обіймами. Найчастіше це стосується звички безперешкодно користуватися природними комплексами. Наприклад, пенсіонерка Валентина Духнич, що живе неподалік «Замку Радомисль», обурювалася, що тепер не має можливості напряму добиратися до річки.

Навколо території «Замку Радомисль» конфлікти виникали й раніше, але вони розв’язувались із залученням місцевих органів самоврядування і на основі закону. Більшість радомишлян, з якими довелось говорити автору, вважають, що Руденкам не варто було доводити конфлікт до такої гостроти, і сподіваються, що це не повториться.

Ситуацію варто вирішувати за допомогою компромісу, вважає і заступник голови Радомишльської райради Петро Горбач. Він визнає, що родина О. Богомолець багато зробила для Радомишля, в тому числі спонсоруванням різних нагальних потреб громади. Проте не всі люди, говорить він, на це зважають, особливо коли бачать паркани перед річкою. Музейно-готельний комплекс «Замок Радомисль», на його думку, матиме велике значення для розвитку території, а збалансувати інтереси може влада і добра воля радомишлян.

Валерій Костюкевич, Житомир

Джерело: «День»